При безупинному управлінні передбачається необхідність постійного відстеження стану об'єкта управління шляхом безупинного збору інформації для забезпечення можливості оперативної корекції об'єкта управління при неприпустимих відхиленнях від заданого стану.
Особливе місце займають системи реального часу. У цих системах і спостереження, і управління об'єктом проводяться безупинно для того, щоб мати можливість у будь-який час втрутитися в поведінку об'єкта управління і привести його до необхідного стану.
Стійкість управління як властивість системи зберігати свій первісний стан спокою чи руху в умовах зовнішніх впливів є одним з найважливіших для будь-якої системи, у тому числі і для систем управління.
Для забезпечення стійкості важливі:
1) безперервність управління,
2) виключення помилок в оцінці стану об'єкта управління,
3) виключення затримок в оцінці стану об'єкта управління,
4) чіткі і послідовні дії персоналу.
Системи, захищені від різних впливів, що збурюють, тобто несанкціонованих дій, називаються системами з функціональною стійкістю, але в реальній дійсності, зокрема в економіці таких систем, просто не існує. Дослідники економічних систем розглядають звичайно два види стійкості на рівні підприємства: це рівновага і гомеостазис. Рівновага допускає рівність попиту та пропозиції в системі всіх ресурсів підприємства. Гомеостазис — це стійкий стан системи в її взаємодії з зовнішнім середовищем [4]. Саме у взаємодії з зовнішнім середовищем виявляється результативність роботи організації.
В даний час не існує чіткої класифікації видів стійкості. Проте, з позицій системного підходу для підприємства можна розглядати наступні види стійкості:
• стійкість техніки;
• технологічну стійкість;
• організаційну стійкість;
• стійкість зовнішніх зв'язків;
• соціально-психологічну стійкість;
• фінансову стійкість;
• екологічну стійкість;
• оганізаційно-економічну стійкість;
• стійкість роботи персоналу;
• комунікаційну стійкість;
• інноваційна стійкість;
• структурну стійкість і т.п.
Якщо навіть поверхово оцінити тільки наведені види стійкості, то можна з упевненістю сказати, що усі вони впливають на можливості організації і її результативність. Фінансова стійкість відіграє роль ніби результуючої категорії.
Рівні фінансової стійкості впливають на можливості підприємства в галузі відновлення техніки, створення резерву виробничих потужностей, запасів матеріальних ресурсів, необхідних для стійкого розвитку підприємства, системи матеріального стимулювання і т.д. Однак фінансова діяльність відбиває тільки одну сторону багатоаспектного функціонування і розвитку підприємства і не дозволяє говорити про загальну стійкість розглянутої організації. Вона не відбиває, крім наведених, стійкість роботи структурних підрозділів, без чіткої роботи яких не можна домогтися загальної стійкості організації.
Поняття стійкості систем тісно пов'язане з загальним поняттям стійкості руху чи рівноваги.