Прибуток від реалізації продукції визначається за формулою:
Пр = Врп – Сп (4.1.),
де Пр – прибуток від реалізації продукції, грн.;
Врп – виручка від реалізації продукції, грн.;
Сп – повна собівартість реалізованої продукції.
Повна собівартість реалізованої продукції розраховується для планування й прийняття різних управлінських рішень і включає виробничі витрати (у фінансовій звітності підприємства – Формі № 2 вони відображаються у собівартості реалізованої продукції), адміністративні витрати й витрати на збут.
Планову суму прибутку можна розрахувати, виходячи з відомих показників ціни й собівартості випуску товарної продукції й залишків готової продукції на початок і кінець планованого періоду. Тоді формула прийме вид:
Пр = Пон + Птп - Пок (4.2.),
де Птп – прибуток від випуску товарної продукції у планованому періоді, грн.;
Пон, Пок – прибуток у залишках нереалізованої готової продукції відповідно на початок і кінець планованого періоду.
Аналітичний метод. Він застосовується при незначних змінах в асортименті продукції, відсутності інфляційного росту цін і витрат. При використанні цього методу розрахунок ведеться окремо з порівняної та непорівняної товарної продукції.
Порівняна товарна продукція випускалася в базисному році, що передував планованому року. Тому відомі її фактична повна собівартість та обсяги випуску.
Визначається базова рентабельність порівняної товарної продукції за формулою:
Ро = (По / Стп) * 100 % (4.3.),
де Ро – рентабельність порівняної товарної продукції, %;
По – прибуток у базисному році, грн.;
Стп – повна собівартість товарної продукції базисного року, грн.
Подальший розрахунок ведеться у такому порядку.
1. За допомогою базової рентабельності орієнтовно розраховується прибуток планованого року на обсяг товарної продукції планованого року.
2. Розраховується зміна (+,-) собівартості продукції у планованому році.
3. Визначається вплив зміни асортиментів, якості, сортності продукції. Такі розрахунки виконуються у спеціальних таблицях на основі планових даних про асортименти продукції, її якості й сортності.
4. Після обґрунтування ціни на готову продукцію планованого року визначається вплив росту (зниження) цін.
5. Вплив на прибуток усіх перерахованих факторів підсумується.
6. Враховується зміна прибутку у нереалізованих залишках готової продукції на початок та кінець планованого періоду.
Метод планування прибутку шляхом знаходження крапки беззбитковості й цільового прибутку.
Крапка беззбитковості – це така виручка і такий обсяг реалізації продукції, які забезпечують підприємству покриття всіх його витрат і нульовий прибуток.
Метод планування прибутку заснований на принципі розподілу витрат на постійному й змінному розрахунку маржинального прибутку.
Маржинальний прибуток – це різниця між виторгом від реалізації й змінних витрат. Він використовується для покриття постійних витрат.
На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після виплати податків. Порядок розподілу прибутку регламентується уставом підприємства й внутрішніх документів. Держава не втручається у процес розподілу прибутку. Законодавчо встановлений розмір резервного капіталу для акціонерного товариства.
Чистий прибуток розподіляється між власниками підприємства (акціонерами й засновниками) і самим підприємством, а усередині підприємства - по фондах грошових коштів.
Порядок визначення розміру дивідендів і їхньої виплати записано в уставі акціонерного товариства. У кожному звітному періоді сума виплачуваних дивідендів визначається зборами акціонерів.
У періоди технічного переозброєння й модернізації виробництва, освоєння нових видів продукції й нових технологій підприємство має потребу у фінансових ресурсах, і надати їх повинні в першу чергу власники. Тому дивіденди у цей період можуть не виплачуватися, а реінвестовуватися у підприємство.
Розподіл чистого прибутку на підприємстві є одним з напрямків внутріфірмового планування, відображає процес формування фондів і резервів для фінансування потреб виробничого й соціального розвитку підприємства.
За рахунок чистого прибутку на підприємстві створюються такі фонди коштів:
1) фонд розвитку виробництва;
2) фонд соціального споживання;
3) резервний фонд;
4) фонд матеріального заохочення.
Напрямкі використання коштів фондів, створених за рахунок чистого прибутку. Фонд розвитку виробництва:
1) фінансування витрат на науково-дослідні, проектні, дослідно-конструкторські й технологічні роботи;
2) фінансування розробки й освоєння нової продукції й технологічних процесів;
3) фінансування витрат на вдосконалювання технології й організації виробництва, модернізації встаткування, технічне переоснащення й реконструкцію діючого виробництва, нове будівництво об'єктів, проведення природоохоронних заходів;
4) погашення довгострокових кредитів і відсотків по них;
5) здійснення короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, участь у статутних фондах інших підприємств.
Фонд соціального споживання:
1) проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і оздоровлення;
2) фінансування інших подібних витрат, наприклад, організація харчування працівників підприємства у заводських їдальнях за зниженими цінами, оснащення кімнат гуртожитку, клубів комп'ютерами, теле- і радіоапаратурою та ін.
Резервний фонд:
1) покриття непередбачених збитків і втрат;
2) виплата дивідендів по привілейованих акціях у акціонерних товариствах.
Фонд матеріального заохочення:
1) виплата премій працівникам підприємства за результатами роботи за рік, одноразове преміювання окремих працівників за трудові досягнення;
2) одноразова матеріальна допомога працівникам підприємства;
3) одноразова матеріальна допомога ветеранам, пенсіонерам та ін.
Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, розподіляється на прибуток, що бере участь у процесі нагромадження, і прибуток, що спрямован на споживання. Фінансовій службі необхідно визначити оптимальне співвідношення між фондами нагромадження й споживання.
До фондів нагромадження відносять резервний фонд, фонд розвитку виробництва. До фондів споживання відносять фонд матеріального заохочення й кошті фонду соціального споживання.
Якщо прибуток не направляється на споживання, то він залишається на підприємстві й відображається у 1-му розділі пасиву балансу як резервний капітал та нерозподілений прибуток. Наявність нерозподіленого прибутку свідчить про фінансову стабільність підприємства й наявність фінансових джерел для його розвитку.