Суб'єкти господарювання беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Це має важливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики.
Сплачуючи місцеві податки і збори, суб'єкти господарювання забезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських Рад фінансовими ресурсами, що, у свою чергу, справляє позитивний вплив на діяльність підприємств.
Перелік та порядок обчислення і сплати місцевих податків і зборів в Україні визначено Законом України „Про систему оподаткування” у новій редакції (ст. 15). Установленотакі податки до місцевих бюджетів.
Місцеві податки: комунальний податок, податок з рекламу.
Місцеві збори та обов’язкові платежі:
– збір за право використання місцевої символіки;
– збір за паркування автотранспорту;
– збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
– ринковий збір;
– збір за видачу ордера на квартиру;
– збір за дозвіл на проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;
– збір з власників собак;
– збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспортом, що вирушає за кордон та інші.
Характеристика де яких місцевих податків та зборів:
Платниками податку з реклами є юридичні та фізичні особи, які розміщують на рекламних носіях міста рекламу. Об’єкт оподаткування – вартість послуг за виготовлення та розміщення реклами. Ставка податку (гранічний розмір) не більш 0,1% вартості послуг за виготовлення та розміщення одноразової реклами та 0,5% – реклами на тривалий час. База оподаткування – собівартість продукції, робіт, послуг.
Платниками комунального податоку є юридичні особи (крім сільско-господарських підприємств, бюджетних організацій та установ, плано-дотаційних підприємств, що отримують дотацію з бюджету). Об’єкт оподаткування – річний фонд оплати праці, обчислений виходячи з офіційно встановленого розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян (далі НМДГ). Ставка податку (гранічний розмір) не більш 10% річного фонду оплати праці, обчислений виходячи з розміру НМДГ. База оподаткування – дохід (прибуток), що залишається в їхньому розпорядженні, але не більше 10% оподатковуваного доходу (прибутку).
Платниками ринкового збору є юридичні особи та громадяни, які реалізують сільскогосподарську продукцію та інші товари. Об’єкт оподаткування – торговельні місця на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, майданчиках для торговлі з автомашин, візків тощо.
Ставка податку (гранічний розмір) не повинен перевищувати для юридичних осіб 3 мінімальних заробітних плат залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). База оподаткування – собівартість продукції, робіт, послуг.
Платниками збору за паркування автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі у спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка податку (гранічний розмір) із розрахунку за 1 годину паркування, але не більше 3% НМДГ у спеціально обладнаних місцях і 1% у відведених місцях. База оподаткування – собівартість продукції, робіт, послуг.