Кругообіг коштів підприємства у процесі виробництва продукції, послуг та інших видів комерційної діяльності часто супроводжується тимчасовим браком фінансових ресурсів - покупець продукції з різних причин не може своєчасно розрахуватися з постачальником. Тоді виникає потреба у відстроченні платежу, тобто в комерційному кредиті.
Основна мета комерційного кредиту – прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.
Комерційний кредит – це відповідна кредитна угода між двома підприємствами - продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником).
Комерційний кредит в Україні набув певного розвитку з ухваленням постанови Верховної Ради «Про застосування векселів у господарському обігу». Підприємствам і організаціям дозволено здійснювати постачання продукції, виконання робіт та надання послуг у кредит, використовуючи для оформлення таких угод векселі, які є традиційним інструментом комерційного кредитування.
Відсоток за комерційним кредитом входить у ціну товару та у суму векселя і, як правило, є меншим ніж за кредитом банківським. Погашення кредиту може здійснюватися оплатою векселя, передаванням векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі, переоформленням комерційного кредиту на банківський.
Комерційний кредит принципово відрізняється від банківського, а саме:
у ролі кредитора виступають не спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, пов'язані з виробництвом або реалізацією товарів та послуг; він надається тільки у товарній формі; позичковий капітал інтегровано з промисловим або торговим, що знайшло практичне втілення у створенні фінансових компаній, холдингів та інших аналогічних структур, які об'єднують підприємства різної спеціалізації і напрямків діяльності.
В операціях з комерційним кредитом виникають ризики можливої зміни ціни товарів, недотримання покупцем строків оплати, банкрутства покупця, можливого подорожчання кредиту.
Конкретний строк комерційного кредиту залежить від виду товарів і послуг, вартості угоди, фінансового стану покупця і постачальника, вартості кредиту, наявності тривалих зв'язків між постачальниками і покупцями, якості товару.
Комерційний кредит має свої переваги і недоліки. До переваг належать оперативність надання коштів у товарній формі, технічна нескладність оформлення угоди, надання підприємству ширших можливостей маневрування оборотними коштами, сприяння розвитку кредитного ринку.
Недоліками комерційного кредиту є: обмежені можливості у часі та розмірах; наявність помітного ризику для кредитора; можливість небажаного впливу банків, що дисконтують векселі.
Нині на практиці застосовуються переважно три різновиди комерційного кредиту:
– кредит із фіксованим терміном погашення;
– кредит із погашенням після фактичної реалізації позичальником одержаних товарів;
– кредитування за відкритим рахунком, коли постачання наступної партії товарів на умовах комерційного кредиту здійснюються до моменту погашення попередньої заборгованості. Маючи відкритий рахунок, підприємство-покупець може періодично закуповувати товари без оформлення кредитних угод у кожному окремому випадку. На замовлення покупця товар негайно відвантажується, а оплата за нього здійснюється у належні терміни після одержання рахунку-фактури.
Кредит за відкритим рахунком має кілька переваг порівняно з комерційним кредитом у вексельній формі. По-перше, кредит у вексельній формі дещо обмежений, оскільки вексельний кредит може надаватися підприємствами, що виготовляють продукцію, тільки підприємствам, що їх споживають, або товаровиробниками – торговим фірмам. Кредит за відкритим рахунком не має таких обмежень. Механізм кредитування й розрахунків за відкритим рахунком найчастіше застосовується у взаємних зустрічних поставках підприємств. На відкритому рахунку відображуються взаємні фінансові вимоги й зобов'язання, відбувається залік таких вимог і зобов'язань, що дещо зменшує платіжні ризики. По-друге, така система кредитування й розрахунків у технічному плані простіша проти вексельної форми.
Для прискорення реалізації товарів і перетворення товарного капіталу на грошовий застосовують торгові знижки з купівельної вартості товару (сконто).
Такий спосіб надання комерційного кредиту полягає в тому, що підприємствам-покупцям надається знижка за умови оплати товару у відповідний термін. Якщо оплату здійснено покупцем своєчасно, то ціна товару зменшується на суму торгової знижки. Розмір знижки підприємство-кредитор визначає самостійно. У зарубіжній практиці вона становить, як правило, 1-3 % вартості товару.
Величина сконто визначається у відсотках, диференціюється залежно від строку оплати кредиту й орієнтується на чинний рівень відсоткових ставок.
Сезонний кредит застосовується підприємствами з метою створення необхідних запасів у період проведення сезонного розпродажу і дає змогу виробникові відстрочити платежі до кінця розпродажу. Перевага такого кредиту полягає у тому, що підприємства можуть випускати продукцію без додаткових витрат на складування і зберігання.
Консигнація – застосовується здебільшого за реалізації нових товарів, попит на які важко передбачити. Суть консигнації полягає у тому, що роздрібна торгівля може одержувати товарно-матеріальні цінності без конкретного зобов'язання. Це означає, що оплата товару здійснюється тільки за умови його реалізації. Коли попиту на новий товар не буде, тоді товар повертає підприємству-виробнику.