Фінансовий план показує обсяг фінансових ресурсів, які потрібні підприємству для поточної й довгострокової діяльності. Виконання фінансового плану вимагає повсякденного оперативного контролю за платежами й надходженнями матеріальних цінностей виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, своєчасне стягнення дебіторської заборгованості.
Для визначення фінансових потреб підприємства у коштах використовуються три основних методи:
1) метод відсотка від товарообігу;
2) метод балансу грошових надходжень;
3) метод обліку оборотності оборотних коштів.
Метод відсотка від товарообігу дозволяє визначити фінансові потреби за рахунок зовнішніх джерел. Аналізуючи попередні фінансові звіти, фінансовий менеджер визначає залежність різних активів і пасивів від обсягу продажу товарів.
Величина фінансових ресурсів, які необхідно залучити із зовнішніх джерел, визначається по формулі:
Фви = А / Т х ΔТ - П / Т х Δ Т - К х Т (10.1.),
де Фви – необхідне фінансування за рахунок зовнішніх джерел;
А – активи, які змінюються залежно від товарообігу;
Т – обсяг товарообігу;
П – пасиви, які змінюються залежно від товарообігу;
Δ Т – запланована зміна обсягу товарообігу за рік;
К – відношення чистого прибутку після виплати дивідендів до товарообігу.
Метод балансу грошових надходжень – це прогнозування майбутніх фінансових потреб підприємства на основі балансу грошових надходжень. За допомогою цього методу фінансист щомісяця порівнює кошти, що будуть надходити, із сумами до виплати й визначає надлишок надходжень або їхній дефіцит. У підсумку складається прогнозний баланс грошових надходжень.
По методу обліку оборотності коштів мінімальна сума грошей, що необхідні підприємству для проведення своїх операцій, визначається по формулі:
Оборотність грошових коштів = | 360 днів______________ Кількість днів між закупівлею сировини та отриманням виручки від реалізації | (10.2.) |