Фінансовий ринок - це економічні відносини, пов'язані з рухом грошового капіталу в різних формах, а також цінних паперів, що є складовою системи ринкових відносин, яка органічно пов'язана з кругообігом товарів, землі, природних ресурсів, робочої сили, житла і іншої нерухомості, страхових послуг, валюти, технологій, золота та інших матеріальних і нематеріальних цінностей.
В економічній літературі і господарській практиці категорію «фінансовий ринок» прийнято трактувати в широкому розумінні цього поняття та включати до нього грошовий, кредитний, валютний ринки, ринок капіталів тощо. Розрізняють економічну та організаційну сутність категорії «фінансовий ринок».
За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних підноснії, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.
В організаційному плані фінансовий ринок - це сукупність ринкових фінансових інституцій, що супроводжують потік кредитів та фінансових послуг від власників фінансових ресурсів до позичальників. До них належать комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації, пенсійні та страхові фонди, Національний банк України, позабіржові торговельні системи, розрахунково-клірингові організації, депозитарії, інвестиційні керуючі, реєстратори, інші фінансові інституції, які відповідно до чинного законодавства можуть здійснювати операції на фінансовому ринку.
Фінансовий ринок за видами фінансових активів, що на ньому обертаються прийнято поділяти на ринок грошей, кредитних ресурсів, фондовий ринок та ринок фінансових послуг.
Інструментами ринку грошей є готівкові та безготівкові платіжні ресурси, а також цінні папери, що обслуговують цей сегмент фінансового ринку.
Інструментами кредитного ринку є позики комерційних банків та цінні папери, що обслуговують цей ринок.
Інструментами фондового ринку (ринку цінних паперів) є різноманітні цінні папери.
Інструментами ринку фінансових послуг є різноманітні фінансові послуга (страхові, посередницькі, аудиторські, консалтингові, тощо) а також цінні папери, що обслуговують цей ринок.
За періодом обертання фінансових активів, фінансовий ринок прийнято поділяги на ринок грошей та ринок капіталів. На ринку грошей проводяться операції щодо купівлі-продажу фінансових інструментів з короткостроковим терміном обертання (до 1 року). На ринку капіталів укладаються угоди щодо купівлі продажу фінансових інструментів з середньостроковим і довгостроковим терміном їх обертання (більше 1 року).
За територіальною ознакою здійснення угод фінансовий ринок може бути:
Ø місцевим;
Ø регіональним;
Ø національним;
Ø світовим.
З функціональної точки зору фінансовий ринок - це система ринкових відносин, які забезпечують акумуляцію і перерозподіл тимчасово вільних грошових коштів населення, господарюючих суб'єктів, банків та держави.
Функціонування цього ринку дає можливість впорядкувати і підвищити ефективність багатьох економічних процесів, зокрема інвестиційних. Це досягається через різноманітні інструменти ринку, насамперед через цінні папери.
Передумовами належного функціонування фінансового ринку є:
Ø наявність впорядкованого товарного ринку, тобто збалансованість попиту і пропозиції на ринку товарів і послуг;
Ø нормальне регулювання грошового обігу' з боку Національного банку, зокрема контроль за грошовим обігом та емісією грошей:
Ø активізація кредитного ринку, його повна комерціалізація, яка передбачає розміщення кредитних ресурсів на вільному ринку; рух кредитних ресурсів регулюється через встановлення Національним банком облікової відсоткової кредитної ставки, через встановлення нормативу обов'язкових резервів комерційних банків, шляхом проведення операцій на відкритому грошовому ринку;
Ø широка самостійність господарських суб’єктів з метою розвитку конкуренції та обмеження монополізму;
Ø скорочення ролі держави в перерозподілі фінансових ресурсів: зменшення централізованого фінансування виробничих капітальних вкладень, внутрівідомчого перерозподілу ресурсів між підприємствами;
Ø зростання грошових доходів як господарюючих суб'єктів, так і населення, що зумовлює розвиток інвестиційних процесів;
Ø припинення використання позикового фонду для фінансування дефіцитів бюджетів, внаслідок чого дефіцит державного і місцевих бюджетів покривається через державні позики.
Значення фінансового ринку визначається не лише його впливом на відтворювальний процес за рахунок перерозподілу вільних грошових коштів, а оскільки його функціонування дає можливість перерозподіляти ресурси по «горизонталі» замість «вертикального» методу перерозподілу, властивого адміністративно командній економіці. Це стабілізує фінансове положення підприємств, галузей і в цілому економіку за рахунок оперативного перерозподілу коштів до тих сфер та об'єктів, де в них існує найбільша потреба з метою найбільшої ефективності їх використання. Фінансовий ринок дає змогу оцінити реальну вартість бізнесу через котирування цінних паперів. Крім того, наявність фінансового ринку стримує інфляцію, оскільки уряд для покриття дефіциту бюджету використовує не емісію грошей, а випускає у вільний обіг державні боргові цінні папери.