Амортизація – перенесення вартості основних засобів частинами до вартості новоствореної продукції.
Нарахування зносу (амортизації) починається з 1-го числа місяця, наступного за місяцем зарахування на баланс підприємства, а за об’єктами, що вибули, припиняються з 1-го числи місяця, наступного за місяцем вибуття. Нарахування зносу за окремими інвентарними одиницями проводяться протягом строку їх використання, проте не більше терміну, за який нараховано знос, що дорівнює первісній вартості необоротного активу.
На практиці найбільш застосовним є податковий метод нарахування амортизації. На сьогодні для основних засобів груп 1-3 діють дві норми амортизації. Яку з них використовувати, залежить від дати понесення (нарахування) витрат на купівлю (спорудження) чи поліпшення об’єкта та його новизни.
Якщо витрати на придбання (спорудження) чи поліпшення об’єктів основних фондів груп 1-3 понесли до 01.01.04 р., то їх амортизують за старими (зниженими) нормами. Коли ж після – нові об’єкти (включаючи витрати на їх поліпшення) амортизують за новими (підвищеними) нормами, а вживані та витрати на їх поліпшення – за старими нормами.
Амортизацію нараховують на кожен об’єкт ОЗ. Методи для цього підприємство обирає самостійно (визначає в наказі про облікову політику). Бухгалтерські методи нарахування амортизації та методи для їх нарахування наведено у таблиці 2.
Таблиця 2