Функція – зовнішній прояв властивості якого-небудь об’єкта в даній системі відносин.
Щодо фінансів, то тут функції означають зовнішній прояв сутності фінансів у дії. Функції є похідними (вторинними) від сутності. А що являють собою фінанси по суті? А по суті фінанси – це специфічні розподільчі відносини, в процесі яких розподіляється і перерозподіляється вартість (об’єкт), виражена у грошовій формі. Звідси витікає перша функція фінансів – розподільча.
Масштаби розподілу великі. Тільки через один з фондів України (щоправда, найбільший), Державний бюджет України, перерозподіляється близька 30% ВВП. Спробуйте підрахувати, який відсоток ВВВ перерозподіляється через ваш сімейний бюджет, якщо ВВП України у 2007 році склав 709 млрд. 445 млн. грн..
Завдяки розподільчій функції фінанси обслуговують відтворювальний процес в цілому, активно впливаючи на всій його стадії. За допомогою цієї функції відбувається формування різних фондів цільового призначення, необхідних для задоволення виробничих потреб на підприємствах. На основі цієї функції забезпечуються також загальнодержавні потреби, здійснюється міжгалузевий та між територіальний перерозподіл вартості у грошовому виразі. Нарешті, навіть формування різних фондів в процесі розподілу сімейного бюджету відбувається за допомогою розподільчої функції.
Слід відмітити, що розподільча – не єдина функція фінансів. Вчені виділяють сьогодні ще одну функцію, яка на перший погляд не так очевидна, але не менш важлива. Ця функція витікає з іншої характерної ознаки фінансів – руху вартості у грошовій формі. Нагадаю, що гроші виступають у фінансових відносинах у якості МІРИ вартості. Все, що можна виміряти – можна проконтролювати.
Напевно ви маєте досвід «спілкування» з таки контрольно-вимірювальним приладом, як термометр. Використовується він, як відомо, для виміру та контролю температури. В побутових термометрах у якості робочої рідини використовується або пофарбований спирт, або ртуть. Шкала відградуйована у градусах Цельсія.
Робоча рідина «фінансового термометра» - гроші як міра вартості. Шкала «фінансового термометра» України відградуйована у гривнях. Подібно тому, як за рівнем робочої рідини у термометрі ми можемо судити про температуру повітря на вулиці, так за кількістю грошей у тому чи іншому фонді ми можемо точно визначити його «фінансову температуру». Таким чином, фінанси, використовуючи гроші у якості міри вартості, виконують контрольну функцію.
Багато людей ототожнюють поняття контролю з управлінням. Хотілося б пояснити різницю. Давайте відповімо на два питання:
1. Чи можна за допомогою побутового термометру виміряти (проконтролювати) температуру вашого тіла у будь-який цікавий для вас момент часу?
2. Чи може побутовий термометр управляти температурою вашого тіла?
Очевидно, що на перше питання ви відповісте так, а на друге – ні. У даному контексті, коли ми говоримо про контрольну функцію термометру, ми маємо на увазі вимір температури, а не управління нею. Контрольна функція фінансів у цьому розумінні абсолютно аналогічна контрольній функції термометра. Образно кажучи, завдяки контрольній функції фінансів можна виміряти фінансову температуру. А управляє фінансовою температурою тільки людина. Контрольну функцію, зважаючи на сказане, можна називати інформаційною.
Завдяки контрольній (інформаційній) функції фінансів, ми можемо у будь-який момент часу побачити куди та скільки рухається (рухалось) вартості у грошовій формі, а також скільки її (вартості) знаходиться втому чи іншому фонді. А якщо ми знаємо, де, коли та скільки, ми виступаємо володарем потужного інформаційного ресурсу. Маючи так інформацію, ми можемо порівняти, у якій мірі те, що відбувається, відповідає тому, що нам потрібно. Якщо те, що відбувається, не відповідає тому, що нам потрібне, ми можемо усунути цю невідповідність (усвідомлено управляти процесом).
Напевно вам знайома ситуація, коли вас раптом починав бити озноб. Ви дивитеся на градусник – в квартирі +26є. Потім виміряєте температуру собі, а у вас +39,5є. На підставі цієї інформації ви ухвалюєте рішення про те, що не обігрівач потрібно включати, а таблетку жарознижуючу пити. Кажучи іншими словами, скориставшись контрольною функцією побутових термометрів, ви ухвалили вірне управлінське рішення, сприяюче поліпшенню вашого здоров'я.
Вірно використовуючи «фінансовий термометр», можна зміцнювати здоров’я не тільки окремих фінансових суб’єктів, але й економічне здоров’я держави в цілому. Відповідно, нехтування показників «фінансового термометру» може це здоров’я занапастити.
Дехто пов’язує контрольну функцію фінансів та фінансовий контроль. Ці поняття мають принципову різницю.
Повернемося до нашого термометру. Термометр – інструмент, який вимірює та показує температуру (виконує контрольну функцію). Він вимірює та відображає температуру сам по собі, незалежно від того, дивимось ми на нього чи ні. Якщо вам байдуже, що показує термометр – можна ходити у тридцятиградусний мороз у футболці. Що з цього вийде – розтин покаже. Якщо вам не байдуже, краще подивитись (здійснити температурний контроль).
«Фінансовий термометр» також, незалежно ні від чого, вимірює та показує, а суб’єкти, які слідкують за показаннями, насправді здійснюють той самий фінансовий контроль. Можна сказати, що фінансовий контроль є похідним від контрольної функції фінансів. А фінансовий контроль, у свою чергу, є важливою складовою процесу управління. Управління фінансами без фінансового контролю неможливе.
Економіка без фінансів – як людина без крові! Грамотно використовуючи розподільчу та контрольну функції, ми можемо усвідомлено та ефективно управляти економічними процесами.
Таким чином, фінанси як і будь-яке явище чи процес у світі, характеризується певними функціями, за допомогою яких і проявляється значення фінансових відносин у сучасній економіці.
Рекомендована література:
1. Захарченков С.П. Финансы.UA.-2-е изд., перераб. и доп.- Х.: Фактор, 2008.-256 с.
2. Финансы /Под ред. В.М.Родионовой. - М.: Финансы и статистика, 1994
3. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник -К.: КНЕУ, 1999-194с.
4. Чикиш Л.В. Финансы : Учеб. пособие. К.: МАУП – 1998 - 91с.
5. Василик О.Д. Державні фінанси України : Навч. посібник – К.: Вища школа, 1997
6. Василик О.Д. Теорія фінансів: підручник. – К.: НІОС, 2000.
7. Шуляк П.Н., Белотелова Н.П. Финансы. – М.: Финансы и статистика, 2000.
8. Финансово – кредитний словарь. – М.: Финансы и статистика, 1994.