М.М. Артус

Прообраз бюджетних відносин почав зароджу­ватись з розвитком перших цивілізацій, коли вони почали оформ­люватись у держави. Але пройшло багато століть, перш ніж бюджет став невід'ємним атрибутом держави, а необхідність його форму­вання була усвідомлена. Цьому передувала тривала еволю­ція товарно-грошових відносин, вироблення системи збирання і ви­трачання державних доходів тощо.

Бюджетні системи остаточно сформувались протягом XIX століття.

Фінанси як самостійна сфера людської діяльності й економічна категорія сформувались на кілька століть раніше, але поступово бюджетні відносини стали головними у фінансовій системі.

Бюджетні відносини почали виділятись в окрему ланку фінансо­вих, коли ускладнився процес перерозподілу частини суспільного продукту й управління цим процесом стало складнішим. Так, у другій половині XIX ст., коли відзначався бурхливий розвиток економік Англії, Франції, Німеччини, почали істотно зростати надходження до бюджетів. Окремі локальні війни, які в цей час відбувалися в Європі, також вимагали значного обороту грошових коштів. Для збалансу­вання витрат і доходів вводились нові форми забезпечення надхо­джень.

Бюджет походить від англ. budjet (чемодан, мішок з грошима) – розпис грошових доходів та витрат на визначений період.

Звернемо увагу, що в Бюджетному кодексі України наведено таке визначення:

"Бюджет – план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АР Крим і органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду."

Цікавим є визначення бюджету з позиції органів, що приймають участь у його розробці та виконанні. Згідно з Конституцією Україні затверджує державний бюджет Верховна Рада. Крім того, в її веденні знаходиться контроль за виконанням бюджету, затвердження рішень про надання економічної допомоги та позик іншим державам тощо (ст. 85). Ці види робіт Верховна Рада України відображає у головному фінансовому документі держави, який затверджується Законом України про державний бюджет на наступний рік.

До складання та затвердження бюджету також мають відношення інші органи державної влади та установи:

Кабінет міністрів України,

Міністерство фінансів України,

Державна казначейська служба України,

Міністерство доходів і зборів України,

Рахункова Палата України,

Національний банк України.

Кожен з цих органів визначає бюджет з позиції учасника бюджетного процесу.

Таким чином, державний бюджет є головним фінансовим планом створення і використання загальнодержавного фонду грошових коштів, що має цільове призначення – забезпечення реалізації державою своїх функцій.

Бюджет, як правова категорія, регулює бюджетні відносини у державі.

Як економічна категорія державний бюджет відображає грошові від­носини, які виникають між державою, з одного боку, та під­приємствами, організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами - з іншого, з приводу утворення центра­лізованого фонду грошових коштів держави і його використан­ня на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задо­волення інших суспільних потреб.

За матеріальним змістом бюджет являє собою централізований фонд грошових коштів держави.

Призначення бюджету полягає у мобілізації коштів в руках держави, їх використанні з метою задоволення загальнодержавних потреб, а також контролі за своєчасністю і повнотою надходження фінансових ресурсів в розпорядження держави, ефективністю їх використання.

Державному бюджету належить центральне місце в системі державних фінансів. Він охоплює всі сфери економічної діяльності держави.

За своєю сутністю бюджет характеризує фінансове становище держави. Проте бюджет — дуже складна економічна категорія, до якої не можна підходити однозначно, як і використовувати його показники без детального аналізу структури бюджетної системи держави

До специфічних ознак бюджетних відносин слід віднести:

1) перерозподільчий характер – бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, а також перерозподіл грошових коштів у часі через використання державних позик;

2) всеохоплюючий характер – в ці відносини вступають усі юридичні і фізичні особи;

3) законодавче регулювання, яке здійснюється Бюджетним кодексом, податковим законодавством, прийняттям Закону про бюджет на відповідний бюджетний рік, іншими законами і нормативними актами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків.

Сутність державного бюджету реалізується через його функції. які є об’єктивними. Однак поява притаманних бюджету властивостей, його використання як інструмента розподілу і контролю можливе тільки в процесі людської діяльності, що знаходить своє відображення в бюджетному механізмі.

Таким чином, до основних функцій, що виконує бюджет слід віднести наступні:

– перерозподіл національного доходу;

– державне регулювання і стимулювання економіки;

– фінансове забезпечення державної соціальної політики;

– встановлення напрямків зовнішньоекономічних зв’язків держави;

– стабілізація процесу суспільного відтворення.