Ефективність роботи персоналу правомірно розглядається як частина загальної ефективності суспільного виробництва.
В економічній літературі ефективність розраховується як відношення отриманої економії (чи прибутку) до витрат на її створення за формулою:
Е = П/В,
де Е – економічна ефективність, частини;
П – прибуток чи економія, грн.;
В – витрати на створення економії, грн.
Аналіз наукових концепцій дозволяє виділити три методичних підходи до оцінки ефективності управління.
Прибічники першого підходу вважають, що персонал підприємства є сукупним суспільним працівником, який безпосередньо впливає на виробництво, тому кінцеві результати виробництва повинні служити критеріальними показниками ефективності персоналу.
Прибічники другого підходу до оцінки ефективності роботи персоналу вважають, що критеріальні показники повинні відображати результативність, якість і складність живої праці чи трудової діяльності.
Прибічники третього підходу вважають, що ефективність роботи персоналу в значній мірі визначається організацією його роботи, мотивацією праці, соціально-психологічним кліматом у колективі, тобто більше залежить від форм і методів роботи з персоналом.