Термін "організація" походить від грецького, що означає поєднання, побудову, об'єднання чогось або когось у єдине ціле; приведення до строгої системи. За визначенням Б. Карлофа, "організація – це інструмент координації трудових внесків різних людей для досягнення загальної мети". Організації можуть бути різними за характером і метою діяльності, за формою власності, мати комерційну й некомерційну спрямованість, але всі вони діють на основі певних правил і процедур.
Проведений аналіз наукової літератури дав змогу зробити висновок, що в основному використовують такі назви як установа, організація, та мають статус юридичних осіб суб’єкти господарювання, котрі здійснюють суспільно важливу діяльність.
В українському законодавстві організації, що володіють певним майновим комплексом для здійснення підприємницької діяльності й мають статус юридичної особи, називають підприємствами.
У економічних виданнях організацію визначено як соціальне утворення (група людей) з певними межами, що функціонує на відносно постійних засадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети. Так, організаціями є фірми, підприємства (економічні суб'єкти), профспілки, політичні партії, університети, неприбуткові організації, державні установи чи органи місцевого самоврядування й безліч інших одиниць, які мають певні межі й функціонують для досягнення мети або кількох цілей, що їх поділяють її члени-учасники.
З визначення організації випливають три основні вимоги, які потрібні для їх створення, функціонування: певна кількість учасників; ступінь ідентифікації всіх учасників з цілями організації, які випливають з інтересів її засновників (власників); формальна структура владних відносин, ієрархія, що характеризується певною складністю.
Класифікувати організації можна за ознаками, поданими у таблиці, нижче.