Некомерційні організації відрізняються високою диверсифікованістю джерел фінансування. Некомерційні цілі господарювання вимагають від них не тільки залучення зовнішніх джерел фінансування з боку держави, населення і приватного сектору, але і розроблення власних дохідних напрямків діяльності.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про благодійництво та благодійну діяльність” майно та кошти благодійних організацій складають:
1. внески засновників (засновника) та інших благодійників;
2. благодійні внески і пожертвування, що мають цільовий характер (благодійні гранти), надані фізичними та юридичними особами в грошовій та натуральній формі;
3. надходження від проведення благодійних кампаній із збору благодійних пожертвувань, благодійних масових заходів, благодійних лотерей та благодійних аукціонів з реалізації майна та пожертвувань, які надійшли від благодійників;
4. доходи від депозитних вкладів та від цінних паперів, надходження від підприємств, організацій, що перебувають у власності благодійної організації;
5. інші джерела, не заборонені законодавством України.
Джерелом формування майна та коштів благодійної організації не можуть бути кредити.
Слід звернути увагу, що використання 4 форми є проблематичним, оскільки при чинному законодавстві може потягнути за собою позбавлення статусу неприбутковості [1].
Відповідно до ст. 76 Проекту Закону України “Про непідприємницькі організації” джерелами формування майна непідприємницьких організацій є:
Виходячи з вищевикладеного, проведемо класифікацію джерел фінансування НПО.
Джерела фінансування некомерційних організацій поділяють на три групи:
Класифікація джерел фінансування некомерційних організацій наведена в табл. 6.1.
Таблиця 6.1 Джерела фінансування
| Залучені | Державні | Власні |
За призначенням: цільові (наприклад, гранти) та нецільові (але в межах статутної діяльності). За формою: у грошовій чи натуральній формах За видами:
|
|
|
1.1 Залучені джерела фінансування некомерційних організацій
Благодійний внесок - добровільна безкорисна пожертва фізичних та юридичних осіб у наданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Благодійні внески можуть робитися фізичною особою у таких формах, як:
1.1 Внесок засновників – постійний капітал фундації чи благодійного фонду, який закладається для виконання статутних цілей та який залишається недоторканим. Цей внесок робиться фізичною особою при заснуванні НПО.
1.2 Нецільовий внесок – здійснюється фізичною чи юридичною особою на рахунок організації перерахування коштів чи передача майна у встановленому порядку та розмірах без вказівки, на які саме благодійні або ж інші статутні цілі передається внесок.
1.3 Використання назви компанії – є, по суті, переданням прав інтелектуальної власності як благодійного внеску. Теоретично це можливо, але визначити механізм на часі не вдається. Так само виникає питання щодо статусу неприбутковості громадських та благодійних організацій.
2 Грант – благодійні внески і пожертви, що мають цільовий характер, надані фізичними і юридичними особами в грошовій та натуральній формі. В іноземній практиці відомі такі види грантів, як:
2.1 Грант проблемний – надається за умови, яку висуває компанія перед організацією. Компанія зобов'язує організацію отримати певну суму на проект від інших джерел, а сама надає певну суму гранту готівкою при виконання цього зобов'язання організацією.
2.2 Грант перспективний – унікальний підхід, напрацьований королівським банком Канади. Це дарунок розміру річного прибутку на засновницький фонд організації, який би був отриманий організацією при укладанні засновницького фонду, але грант надається на постійній основі впродовж значного періоду часу. Це є альтернатива благодійному наданню організації засновницького фонду, створена як метод, який дозволяє організації планувати свою діяльність наперед. У той самий час компанія має змогу перестати виплачувати ці кошти в разі зловживань ними.
2.3 Грант спільний – форма готівкового гранту. За такими програмами компанія обіцяє вносити суму, еквівалентну сумі внесків працівників компанії до благодійних організацій чи фондів.
2.4 Грант частковий – часткова субсидія. Грант, який надається за умови попереднього збору претендентом певної суми коштів, причому сума субсидії пов'язана із раніше зібраною сумою. Часткові гранти надаються не тільки для фінансової підтримки, але й для заохочення одержувача до залучення додаткових коштів з інших джерел.
3 Меценатські внески – добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги (як правило, у сфері культури); благочинна допомога фізичних осіб на добровільній безповоротній основі.Меценатство характеризується безпосередньою дією, тобто не здійснюється, як правило, через посередницькі структури, котрі можуть гальмувати чи розсіювати його ефект.
4 Спонсорські внески – добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачам благодійної допомоги з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг. Спонсорство – у контексті філантропії є формою прямого доходу. Суть його полягає в продажі рекламної цінності проекту неурядової організації бізнесу, який може використати її для своїх власних рекламних цілей чи для створення громадського іміджу. В цьому значенні слово спонсорство є «купівля» чи «продаж» проекту та в ідеалі має дуже мало або нічого спільного з філантропією. Спонсорство в рекламній частині бюджету компанії повинне мати для неї наочний зиск.
4.1 Маркетинговий захід – форма спонсорства, коли компанія закликає громадян взяти участь у якомусь заході з подальшим переданням коштів, зібраних завдяки цьому заходу, на благодійні цілі. Цей метод допомагає поєднати бажання компанії повідомити про себе як соціально - відповідальну фірму, з потребами благодійної організації чи соціально незахищених верств [4].
5 Пожертва. Згідно зі ст. 729 Цивільного Кодексу України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, фізичній особі, юридичній особі, державі Україна, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Для здійснення пожертви необхідно укласти договір пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування (Гл. 55 “Дарування” Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено законом [5].
6 Патронаж – це надання довгострокової матеріальної й організаційної підтримки некомерційної діяльності у відповідь на одержання визначених прав на участь в управлінні. Патрон може бути наділений правом участі в розробленні стратегії розвитку, поточному плануванні некомерційної діяльності і т.д.
7 Членські внески – регулярне відрахування коштів у некомерційну організацію з метою одержання визначеного пакета товарів і послуг [3].
1.2 Державні джерела фінансування некомерційних організацій
1 До прямого державного фінансування відносять регулярні субсидії держави на утримання і розвиток некомерційних організацій, а також разове фінансування, пов'язане з реалізацією окремих проектів, програм та ін. Державне фінансування має набагато менші обсяги в порівняно з залученими коштами, що пов'язано з тривалістю і складністю процесів одержання бюджетних коштів, а також з великою роботою щодо збору інформації для обґрунтування необхідності фінансової підтримки.
Виконавець будь-яких значних замовлень та контрактів, отримувач грантів державного органу має визначатися на основі відкритого та справедливого конкурсу. Надання державних контрактів не є проблемою лише сектору НПО. НПО повинні мати право брати участь у конкурсах на державне замовлення за процедурою, аналогічною для підприємницьких організацій.
Уряд також може розглядати можливість переведення цілого ряду урядових програм у сектор НПО (освіта, медицина, наукові дослідження, культура), якщо буде вирішено, що робота НПО буде ефективнішою і НПО до того ж зможуть залучати кошти із неурядових джерел. Це відповідає загальносвітовій тенденції скорочення урядового сектору та передачі значної частини майна держави НПО з тим, щоб вони могли продовжувати програми, які раніше здійснювалися лише урядом [3].
До непрямого державного фінансування відносять пільги з окремих видів податків для неприбуткових організацій. Згідно зі ст. 20 Закону України “Про благодійництво та благодійну діяльність”, благодійні організації, що існують лише на членські внески і добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів. Крім того, фізичні та юридичні особи, які віддають частину своїх прибутків, заощаджень або майна на благодійну діяльність, користуються податковими та іншими пільгами відповідно до законодавства України [6].
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про об’єднання громадян” Верховна Рада України встановлює пільги щодо оподаткування доходів з окремих видів господарської або іншої комерційної діяльності об'єднань громадян, створених ними установ та організацій, заснованих підприємств, максимальні розміри окремих та загальних річних пожертвувань на користь політичних партій, затверджує перелік всеукраїнських громадських організацій, яким держава надає матеріальну допомогу [1].
Відповідно до ст. 78 Проекту Закону України “Про непідприємницькі організації” непідприємницькі організації отримують пільги з оподаткування, якщо їх доходи використовуються виключно на досягнення статутних цілей і не перерозподіляються між учасниками організації, пов'язаними особами чи кредиторами відповідно до законодавства про оподаткування [2].
Отже, як бачимо, механізм непрямого державного фінансування щодо неприбуткових організацій знайшов відображення як в законодавстві України, так і в проектах законів.