При підготовці матеріалу використано джерело [3].
Розвиток третього сектору в США має багаторічні традиції та досвід. Тому вважаємо за доцільне розглянути особливості розвитку і фінансування НПО в США.
3.1 Залучені джерела фінансування некомерційних організацій у США
Залучені кошти є основним джерелом фінансування некомерційної сфери США. Протягом останніх двадцяти років вони становлять близько 70% усіх фінансових надходжень некомерційної сфери.
За 1970-1990 рр. спостерігаються наступні тенденції розвитку залученого фінансування в американській некомерційній сфері.
1 За останні двадцять років у некомерційній сфері США намітилася стійка тенденція, з одного боку, збільшення благодійних внесків населення і, з іншого зниження темпів зростання благодійних внесків комерційного сектору.
Виявлену тенденцію можна пояснити змінами в політиці комерційних структур, а саме зміною форм філантропії. Відбувається відхід від поняття чистої філантропії до тієї позиції, коли утворюється союз бізнесу з некомерційною сферою з метою досягнення взаємних ділових цілей. Якщо в 1970 роки в благодійній політиці підприємницьких структур мала місце чиста філантропія, тобто вільне жертвування коштів некомерційним організаціям без досягнення будь-яких комерційних цілей, то з 1980 років намітилася тенденція до аналізу і планування всіх напрямків витрат компаній, у тому числі і благодійних.
У регулярний обіг ввійшов термін корпоративні соціальні інвестиції, що позначає відрахування коштів комерційними організаціями на суспільно-корисні цілі. Кожна стаття соціальних витрат корпорації повинна бути запланована заздалегідь і супроводжуватися визначеною віддачею. З позицій некомерційних організацій корпоративні соціальні інвестиції набувають форми спонсорських коштів.
Спонсори розглядають корпоративні соціальні інвестиції як складові програми зв'язків із громадськістю, спрямовані на розширення зовнішніх контактів і створення сприятливого іміджу фірми. Крім того, спонсорство є недорогим засобом реклами і доступу до престижних розважальних програм. Дійсно, некомерційні організації у відповідь на спонсорський внесок включають назву компанії у свої друковані видання; розміщають логотип фірми на вхідних квитках, інформаційних проспектах; беруть на реалізацію продукцію компанії; надають фірмі права використання своєї марки, площ, а також можливості участі в різних заходах і т.д. Наприклад, однією з популярних форм роботи зі спонсорами є продаж некомерційними організаціями так званих іменних місць, де за визначену суму можна одержати право розмістити своє ім'я. Це може бути напис на стіні («донорські стіни»), колоні, постаменті і т.д. Так, Метрополітен музей у Нью-Йорку, найбільший художній музей США, продав 5000 покрівельних черепиць по 500 доларів за кожну, на яких могли бути вигравірувані імена спонсорів.
Таким чином, вигоди спонсорів можна поділити на прямі і непрямі. До прямих вигод відносять одержання реклами, доступ до сучасних джерел інформації і т.д. Непрямі вигодиспонсорства полягають у завоюванні лояльного відношення влади і відомих політичних діячів, поліпшенні іміджу фірми в суспільстві, що в цілому сприяє створенню сприятливого середовища для бізнесу.
У результаті корпоративні соціальні інвестиції компаній формують нову форму філантропії, яку можна назвати стратегічною філантропією.
Великий вплив на розвиток некомерційної сфери роблять благодійні фонди. США відрізняються постійним збільшенням кількості благодійних фондів і їх активів.
Благодійні фонди в більшості випадків намагаються займатися довгостроковими програмами розвитку некомерційної сфери, наприклад, освітніми проектами, розвитком нових напрямків мистецтва, створенням інформаційної мережі і т.д. Однак це не означає, що фонди цілком фінансують обрані програми. Їх субсидії в ряді випадків мають частковий, разовий або нетривалий характер і мають на меті допомогти розвитку проекту на початковій стадії.
Разом з тим підтримка некомерційної сфери благодійними фондами не обмежується тільки наданням грантів. Останніми роками велику популярність одержав такий вид підтримки благодійних фондів, як консалтинг. Великі благодійні фонди все частіше виконують функції науково-консультаційних центрів з широкого кола проблем. Дійсно, співробітники фондів займаються в некомерційній сфері експертними оцінками програм, беруть участь у підборі і ранжируванні проектів, розробляють рекомендації з ефективної реалізації робіт у некомерційних організаціях і т.д. Таким чином, благодійні фонди надають підтримку некомерційним організаціям не тільки у формі фінансової, але й науково-консультаційної допомоги.
Важливу роль у фінансуванні некомерційної сфери відіграють членські внески.
Залежно від типів учасників виділяють два види членства – індивідуальне(для фізичних осіб) і корпоративне (для юридичних осіб). Залежно від термінів членства відзначаються три види – річне, термінове (5, 10, 15, 20, 25 років) і безстрокове членство. Залежно від суми грошового внеску виділяють категорії простих і привілейованих членів, донорів, патронів некомерційної організації й ін.
Різні категорії членства дають різні переваги вкладникам. Насамперед, члени мають право на безкоштовне або пільгове придбання послуг некомерційних організацій. Разом з тим члени товариства постійно одержують новини з життя некомерційної організації через журнали, інформаційні бюлетені, запрошення, а також мають знижки на її друковану і сувенірну продукцію.
Крім того, привілейовані члени, донори і патрони можуть брати безпосередню участь в управлінні некомерційною організацією. Вони можуть одержувати право голосу на засіданнях вищого органу управління некомерційної організації. Зокрема, вони можуть брати участь у розгляді задач і напрямків діяльності некомерційної організації, затвердженні бюджету витрат і доходів, а також в аналізі результатів роботи організації.
Серед залучених джерел фінансування некомерційних організацій особливе місце займають позикові кошти. Окреме місце в системі позикового фінансування некомерційних організацій займають не оподатковувані податком муніципальні облігації, так звані муніси (munis). Муніципальними облігаціями називають облігації, що випускаються для фінансування діяльності некомерційних підприємств муніципальними органами влади і власне некомерційними організаціями (лікарнями, медичними центрами і т.п.).
Існує кілька типів мунісів. Залежно від термінів виділяють короткострокові і довгострокові муніси. Короткострокові муніципальні векселі використовуються в основному для подолання тимчасових грошових ускладнень некомерційних організацій, тоді як довгострокові муніципальні облігації – для фінансування інвестиційних проектів некомерційних підприємств.
Крім того, залежно від видів забезпечення існує три типи мунісів. Муніципальні облігації забезпечені безумовною гарантією республіканських або місцевих органів влади, тобто всіма податковими надходженнями даного рівня. Спеціальні податкові облігації, виплати за якими гарантуються за допомогою окремих податків, і муніципальні дохідні облігації, для яких забезпеченням є активи самих некомерційних організацій. Останній тип мунісів одержав велике поширення серед некомерційних організацій, тому що основна сума і відсотки з таких облігацій виплачуються з доходів від фінансованих за їх допомогою проектів (будівництво доріг, мостів, аеропортів, систем комунальних послуг і т.д.)
У 90-ті рр. XIX ст. у некомерційній сфері одержав розвиток новий напрямок залученого фінансування – резервні внески.
Резервні внески являють собою особливу форму залучення коштів фізичних і юридичних осіб у некомерційну організацію. На відміну від інших типів внесків резервні внески розміщаються некомерційною організацією на рахунках банків і інвестиційних інститутів з метою одержання стабільних відсотків. Головною особливістю резервних внесків є заборона на використання самої суми внеску на фінансування витрат некомерційної організації. Некомерційна організація вправі розпоряджатися тільки накопиченими відсотками з цієї суми, причому сам внесок ніколи не повертається вкладникові.
Контроль за використанням резервних внесків і доходів від них здійснює рада попечителів некомерційної організації. Вона щорічно визначає ліміт витрат створеного фонду виходячи із середньої ставки відсотка за вкладами і відповідно до плану роботи некомерційної організації. При цьому використання накопичених відсотків від резервних внесків може йти на покриття як капітальних, так і поточних витрат.
Резервні внески можуть залучатися в різних формах. Однією з таких форм є меморіальний внесок, присвячений якійсь даті або події.