Причини відмови у фінансуванні поділяються на дві групи: причини організаційного характеру і причини, пов'язані з якістю наданої заявки.
До причин організаційного характеру відносять такі:
Ви звернулися не за адресою.
Розглянемо групу концептуальних причин відмови, тобто пов'язаних безпосередньо з текстом проекту, з проблемою, що пропонується вирішити, ресурсами проекту і програмою, що покликана цю проблему вирішити.
У проекті є декілька різних цілей. Чому донори не хочуть фінансувати проекти, у яких є більше однієї цілі. Наявність декількох цілей в одному проекті свідчить про:
Природно, що донор, зацікавлений у максимальному пом'якшенні ризиків своїх інвестицій, такий проект навряд чи підтримає.
Цілі проекту не відображають економічних переваг, які в результаті проекту одержать представники цільової групи. Оскільки йдеться про неприбутковий сектор, під «економічними перевагами» слід розуміти скоріше деякі нові якості, набуваючи яких, цільова аудиторія справді буде надалі одержувати економічні переваги. Якщо проект не пропонує чіткого опису таких нових якостей, то донор може відмовити вам у фінансуванні, оскільки, на його думку, розглянутий недолік дизайну проекту красномовно свідчить про:
У проекті відсутні чи недостатньо відпрацьовані індикатори. Незважаючи на те що грант на благодійні цілі принципово відрізняється від комерційного кредиту, організації, що дають грант, розглядають свої ресурси як інвестиції (не в конкретну організацію, а в суспільство в цілому) і, відповідно при розгляді заявок використовують деякі принципи, прийняті в сфері інвестування. Зокрема, у діловому світі вкладники чи кредитори знають, що бізнес-план, представлений з метою залучення капіталовкладень, схиляється до перебільшення позитивних аспектів справи і зменшенню, а іноді і виключення, можливих недоліків та ризиків. Подібно до того, як обережний вкладник не приймає бізнес-проект за номінальною вартістю, обережний співробітник донорської організації не вірить беззастережно усім твердженням, зробленим у заявці на одержання гранта. Оскільки оборотним капіталом благодійного гранта є його якісний результат, що є деякою якісною зміною цільової аудиторії проекту, саме якісний результат гранта свідчитиме про його успішність. Кількісні результати, такі, як проведені тренінги чи поширена інформація, якщо вони не підкріплені якісними змінами, не можуть свідчити про успішність гранту. Відповідно опис якісного результату гранту, що подається в заявці, є, як правило, предметом найбільших перебільшень з боку здобувачів фінансування. Свідченням досягнення якісних змін є комплекс індикаторів чи показників. Нормальний комплекс індикаторів має обов'язково включати такі параметри, як якість, кількість і час.
Відсутність у проекті чи недостатнє пророблення індикаторів є досить вагомою причиною для відмови в наданні фінансування незалежно від тематики проекту і ваги даної причини.
Логічні проломи (відсутність ключових припущень). Які б амбіційні цілі не ставили перед собою проектанти, у будь-якому випадку і незалежно від тематики проекту завжди існує цілий ряд зовнішніх чинників, здатних тим чи іншим способом уплинути на досягнення цілей проекту. Це так звані важливі для досягнення успіху умови, що знаходяться поза рамками контролю менеджменту проекту, що, природно, повинні бути описані. Вони часто містять умови, дії чи реакцію, проведені поза проектом.
До іншої групи чинників відносять припущення, що належать до внеску інших проектів, інших ресурсів чи фактів зворотного зв'язку, які є критичними для досягнення стратегічної мети, наприклад, умови, зміни політики чи передбачувана поведінка цільової аудиторії, необхідна для успіху.
Третю групу ключових припущень становлять припущення з приводу зв'язків між діяльністю в рамках проекту і результатами, результатами і метою, що також мають відображати відомі ризики і критичні для досягнення результату умови.
Припущення про зв'язки включають також допоміжну діяльність інших організацій, що підлягає моніторингу.
Неправильне структурування ієрархії завдань. Є випадки, коли проектант, бажаючи працювати з визначеною цільовою аудиторією чи окремим сектором, описує цілий ряд можливих якісних і кількісних змін, але неправильно уявляє собі, які саме зміни належать до цілей, а які до завдань чи прямих результатів діяльності, і як ці речі взаємозв’язані. Крім цього, деякі проектанти плутають безпосередньо діяльність з результатами, отриманими внаслідок такої діяльності [9].