Джерела формування активів фінансових установ та способи забезпечення їх оптимальної структури

 

ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТРАХ»

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
I. Необоротні активи      
Нематеріальні активи:      
залишкова вартiсть 57,0 57,0
первiсна вартiсть 57,0 57,0
накопичена амортизація ( - ) ( - )
Незавершене будівництво - -
Основні засоби:      
залишкова вартiсть - -
первiсна вартiсть - -
знос ( - ) ( - )
Довгострокові біологічні активи:      
справедлива (залишкова) вартість - -
первiсна вартiсть - -
накопичена амортизація ( - ) ( - )
Довгострокові фінансові інвестиції:      
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств - -
інші фінансові інвестиції 7941,0 8000,0
Довгострокова дебіторська заборгованість - -
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості - -
первісна вартість інвестиційної нерухомості - -
знос інвестиційної нерухомості - -
Відстрочені податкові активи - -
Гудвіл - -
Iншi необоротнi активи - -
Усього за роздiлом I 7998,0 8057,0
II. Оборотні активи      
Виробничi запаси - -
Поточні біологічні активи - -
Незавершене виробництво - -
Готова продукцiя - -
Товари - -
Векселі одержані - -
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:      
чиста реалізаційна вартість - -
первісна вартість - -
резерв сумнівних боргів ( - ) ( - )
Дебіторська заборгованість за розрахунками:   - -
з бюджетом - -
за виданими авансами - -
із нарахованих доходів - -
із внутрішніх розрахунків - -
Інша поточна дебіторська заборгованість - -
Поточні фінансові інвестиції - -
Грошові кошти та їх еквіваленти:   - -
в національній валюті: - 3,0
у т. ч. в касі - -
в іноземній валюті - -
Інші оборотні активи - -
Усього за роздiлом II - 3,0
III. Витрати майбутніх періодів - -
IV. Необоротні активи та групи вибуття - -
БАЛАНС 7998,0 8060,0

 

Страховим законодавством встановлені конкретні вимоги до структури та величини активів страховика в межах наявних страхових резервів. Страхові резерви – це тимчасово залучені кошти у вигляді страхових премій, які при настанні страхових подій мають своєчасно повертатися страхувальникам у вигляді страхових виплат.

Згідно Закону України “Про страхування” від 1996 року СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ ПОВИННІ БУТИ ПРЕДСТАВЛЕНІ ТАКИМИ КАТЕГОРІЯМИ АКТИВІВ, а саме:

o грошові кошти на розрахунковому рахунку;

o банківські вклади (депозити);

o нерухоме майно;

o цінні папери, що передбачають одержання доходів (згідно внесених змін до страхового законодавства – акції, облігації);

o цінні папери, що емітуються державою;

o права вимоги до перестраховиків;

o готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України;

В Законі України „Про внесення змін до Закону України “Про страхування” від 2001 року додаються ще активи таких категорій, якими можуть бути представлені страхові резерви:

Ø валютні вкладення згідно з валютою страхування;

Ø інвестиції в економіку України за напрямками, визначеними Кабінетом Міністрів України;

Ø кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми;

Ø банківські метали.

Відповідно до Положення “Про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування, інших, ніж страхування життя” встановлюються обмеження щодо величини розміщення страхових резервів (у відсотках до обсягів наявних технічних резервів), зокрема:

1. банківський вклад (депозит) – у кожному банку не більше 30%;

2. нерухоме майно – не більше 10%;

3. права вимоги до перестраховиків-резидентів – не більше 50%, до перестраховиків-нерезидентів – не більше 10%;

4. цінні папери, які передбачають одержання доходу (відповідно до змін – акції, облігації) – не більше 40%, в тому числі: акції, які не котируються на фондовій біржі, - не більше 15% (з них акцій одного емітента – не більше 2%); акції, які котируються на фондовій біржі, - не більше 5% одного емітента; облігації, - не більше 5%, з них облігації одного підприємства – не більше як 2%.

Діючим Положенням передбачається, що у разі, коли обсяги страхових резервів, сформованих в іноземних валютах, перевищують 10% від загальної суми активів страховика, для забезпечення ліквідності та безпечності розміщення страхових резервів не менше 60% таких резервів мають бути представлені у цих же валютах активами таких категорій:

1) кошти на розрахунковому рахунку у відповідній іноземній валюті;

2) банківські вклади (депозити) в іноземній валюті.

Такі вимоги відносно структури активів пояснюються необхідністю розміщення коштів страхових резервів на умовах безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості. Ці умови забезпечують своєчасне виконання зобов’язань страхових компаній та ефективну інвестиційну діяльність. Зазначимо, що це є основними вимогами до управління активами, на яких базуються інвестиційна політика страховика. Принцип безпечності розміщення активів страхових компаній характеризує мінімальний інвестиційний ризик та передбачає надійне розміщення активів, що забезпечує їх повернення в повному обсязі.

Прибутковість вкладень активів страховика повинна забезпечити стабільні та достатньо високі прибутки. Цей принцип має значення при визначенні фінансового результату діяльності страхових компаній. Прибуток, одержаний в контексті проведення інвестиційної діяльності є джерелом компенсації збитків від страхових операцій.

Таким чином, в загальному страхова компанія досягає позитивний фінансовий результат. Як уже відомо, страхова компанія повинна в будь-який момент мати суму коштів, яка б забезпечувала страхові виплати у встановлені терміни. Саме ліквідність як можливість оперативної конвертації активів у готівкові кошти, забезпечує виконання страховиком своїх зобов’язань.

Слід відмітити, що встановленні чинним законодавством принципи інвестиційної політики страховиків, а саме, безпечність, прибутковість, ліквідність достатньо суперечливі. Як свідчить практика інвестиційної діяльності страхових компаній, жодний актив не відповідає відразу усім принципам: максимально прибуткові активи рідко бувають надійними, а висока ступінь надійності супроводжується мінімальною ліквідністю. Компроміс досягається за допомогою диверсифікованості інвестиційного портфелю, під якою розуміється розподіл інвестиційних капіталів між різними об’єктами вкладень з метою зменшення ризику можливих втрат капіталу та прибутку від нього.