Відповідно, функціями фінансового адміністрування установ, організацій є такі, що орієнтовані на визначення відповідності положенням,нормам та нормативам, встановленим діючими законодавчими актами та іншими інструктивними матеріалами:
1. Функція взаємодії з державними органами, уповноваженими управляти установами і організаціями з окремих питань, що стосуються оподаткування, фінансування державних та регіональних програм соціально-економічного розвитку, фінансових ресурсів держави, фінансування поточних та інвестиційних витрат державних установ, організацій, видатків з бюджетів держави, звільнення від сплати податку на прибуток з доходів юридичних осіб, встановлення статусу неприбуткових установ, отримання дотацій та субсидій.
2. Взаємодія з іншими суб’єктами фінансового ринку (ринок грошей, страховий ринок).
3. Створення організаційної структури управління фінансовою діяльністю в установах і організаціях, яка найбільшою мірою відповідає організаційно-правовій формі їх функціонування, частці державного капіталу, обсягу та напрямкам фінансової діяльності.
4. Аналіз фінансового стану установи і організації.
5. Планування фінансової діяльності установи і організації.
6. Контроль за виконанням розроблених планів та прийняттям оперативних фінансових рішень.
Функція планування у фінансовому менеджменті є основою прийняття фінансових рішень. З одного боку, фінансове планування — комплекс заходів з розробки планових завдань і їх реалізації на практиці, з іншого — діяльність із формування і затвердження фінансових планів за основними напрямами фінансової діяльності підприємства. В основу фінансового планування покладено розроблену фінансову стратегію підприємства, що конкретизується на кожному етапі його розвитку.
Прогнозування у фінансовому менеджменті — розроблення можливих напрямів фінансової діяльності підприємства на тривалу перспективу, прогнозу змін його фінансового стану. Якщо мета планування — втілити у життя заплановані заходи, то для прогнозування характерним є передбачення відповідних змін фінансового розвитку підприємства.
Організація полягає у створенні органів управління, побудові структури апарату управління, підрозділів фінансової служби, встановленні взаємозв'язків між ними, розподілі обов'язків і повноважень. Координація у фінансовому менеджменті — узгодженість робіт усіх ланок системи управління, апарату управління і фахівців, єдність відносин між ними.
Регулювання у фінансовому менеджменті охоплює комплекс поточних заходів, що забезпечують фінансову стійкість підприємства в разі виникнення відхилення фактичних результатів від планових завдань, заданих параметрів, норм і нормативів.
Мотивація як функція фінансового менеджменту передбачає спонукання і стимулювання працівників фінансової служби до ефективної та продуктивної роботи з метою виконання поставлених завдань фінансового розвитку підприємства.
Контроль у фінансовому менеджменті — це перевірка організації фінансової роботи та виконання фінансових планів, виявлення відхилень від плану та своєчасне внесення корективів.
Контрольна функція фінансового менеджменту реалізується за такими напрямами:
— контроль за формуванням фінансових ресурсів в обсязі, достатньому для задоволення потреб соціально-економічного розвитку підприємства;
— контроль за ефективним і раціональним використанням фінансових ресурсів підприємства;
— контроль за правильним і своєчасним перерахуванням грошових коштів у фонди підприємства з усіх встановлених джерел фінансування;
— контроль за дотриманням заданої структури фондів з урахуванням потреб виробничого і соціального розвитку;
— контроль за надходженням виручки від реалізації продукції та послуг;
— контроль за рівнем самофінансування, платоспроможності й рентабельності підприємства.
Контроль як функція фінансового менеджменту полягає у виявленні відхилень від плану і своєчасному внесенні коректив. Можна виділити дві основні форми контролю в залежності від його спрямованості:
1) контроль за зміною фінансових показників, станом платежів і розрахунків;
2) контроль за реалізацією стратегії фінансування, тобто передбачення змін умов діяльності і своєчасне пристосування до них.