Цілі та завдання фінансового планування та прогнозування установ та організацій

Сучасна система управління фінансами установ і організацій базується ца прогнозуванні і плануванні всіх фінансових потоків, які опосередковують як операційну, так і інвестиційну та фінансову діяльність, забезпечують контроль за утворенням та використанням трудових та грошових ресурсів. У вітчизняній управлінській практиці значення фінансового прогнозування і планування невиправдано принижено. Значна кількість установне використовує цей метод підвищення ефективності їх функціонування. Певною мірою таке відношення до фінансового планування обумовлене високим ступенем невизначеності в ринковому середовищі. Зміни, які відбуваються у всіх сферах суспільного життя, важко передбачити і спрогнозувати їх наслідки. Відсутня стабільна і чітко оформлена нормативно-правова база господарської діяльності, не сформована в повному обсязі ринкова інфраструктура.

В умовах високих процентних ставок на ринку кредитних ресурсів більшість установ не мають значних обсягів фінансових ресурсів для здійснення серйозних інвестиційних проектів, які б вимагали системи планування їх впровадження.

Разом з тим, завдяки фінансовому плануванню установа має змогу прогнозувати і управляти платоспроможністю, контролювати ліквідність балансу, обґрунтовувати і вибирати джерела збільшення фінансових ресурсів і на цій базі зміцнювати свою конкурентну позицію.

За допомогою фінансового планування установа і організація має змогу ефективно вирішувати такі задачі:

§ втілити розроблені стратегічні завдання в форму конкретних фінансових показників;

§ забезпечити відтворювальний процес необхідними джерелами фінансування;

§ виявити внутрішні резерви збільшення доходів та способи їх мобілізації;

§ узгодити показники плану з наявними фінансовими ресурсами, необхідними для його виконання;

§ обґрунтувати найбільш вигідні напрями і проекти інвестування коштів;

§ дотримуватись інтересів інвесторів та акціонерів при розподіленні прибутків;

§ обґрунтувати фінансові взаємовідносини з бюджетом, банками та іншими суб'єктами господарювання;

§ здійснювати контроль за фінансовим станом та платоспроможністю установи.

За змістом фінансове планування охоплює управління грошовими потоками, дебіторською і кредиторською заборгованістю, кредитними ресурсами, дивідендною політикою, інвестиційною діяльністю, емісійною діяльністю, регулюванням структури активів, структури капіталу установ, організацій.

Значення фінансового планування для установ, організацій полягає у:втіленні розроблених цілей у форму конкретних фінансових показників; забезпеченні фінансовими ресурсами закладених у виробничому плані економічних пропорцій розвитку; визначенні з його допомогою можливості життєздатності проекту підприємства за умов конкуренції; залученні фінансових ресурсів від зовнішніх інвесторів.

Фінансове планування дає змогу установам, організаціям визначити:розмір грошових коштів, що може мати підприємство в своєму розпорядженні; джерела їх надходження; відповідність фінансових ресурсів обсягу накреслених завдань; частину коштів, яка має бути перерахована в бюджет, державні цільові фонди, банкам та іншим кредиторам; механізм розподілу та використання прибутку на підприємстві; ступінь забезпечення реальної збалансованості планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

Фінансове планування – це процес, що включає в себе ряд етапів, відображених на рис.

Рис. Основні етапи фінансового планування на підприємстві

На першому етапі на основі фінансової звітності проводиться аналіз фінансових показників діяльності підприємства за попередній період. Основна увага приділяється показникам: обсяг реалізації, витрати, розмір отриманого прибутку. На основі проведеного аналізу оцінюються фінансові результати діяльності підприємства, визначаються стан, недоліки і проблеми.

На другому етапі розробляється фінансова стратегія і фінансова політика за основними напрямами фінансової діяльності підприємства (складаються основні прогнозні документи, які відносяться до перспективних фінансових планів і включаються до структури бізнес-плану, якщо останній розробляється на підприємстві).

На третьому етапі уточнюються і конкретизуються основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.

На четвертому етапі погоджуються показники фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними, будівельними і іншими планами і програмами, що розроблені підприємством.

На п’ятому етапі здійснюється оперативне фінансове планування шляхом розробки оперативних фінансових планів.

Завершується процес фінансового планування на підприємстві аналізом і контролем за виконанням фінансового плану. Шостий етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, співставлення із запланованими показниками, виявлення причин відхилення від планових показників, в розробці заходів по уникненню негативних явищ.

Фінансове планування установ, організацій включає:

Ø фінансове прогнозування;

Ø поточне фінансове планування;

Ø бюджетування;

Ø оперативне фінансове планування.

Фінансове прогнозування представляє собою дослідження та розробку ймовірних шляхів розвитку фінансів установи і організації, альтернатив реалізації фінансових стратегій, які забезпечують стабільне фінансове положення установи в майбутньому.

Поточне фінансове планування - це процес визначення майбутніх доходів установи і організації, напрямів витрат грошових коштів та обгрунтування заходів щодо забезпечення платоспроможності, дохідності та фінансової стійкості. Таким чином, поточне планування - це складова частина перспективного плану, яка його конкретизує і втілює в показники.

Бюджетування - це процес планування діяльності установи і організації, його структурних підрозділів методом розробки системи взаємопов'язаних бюджетів та встановлення всіх видів фінансових витрат, джерел їх покриття і очікуваних результатів. Бюджетування відноситься до поточного планування, хоча бюджети можна складати і на більш тривалі проміжки часу, ніж один рік.

Фінансове планування включає:стратегічне планування (10-15 років); перспективне планування (3-5 років); поточне планування (1 рік).

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропозиції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства.

Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії установи, організації та прогнозування їх фінансової діяльності.За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої відповідальності за результати діяльності виникає об’єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і спрямовано фінансову стратегію підприємства. Фінансова стратегія представляє собою визначення довгострокової мети фінансової діяльності підприємства, вибір найбільш ефективних способів і шляхів їх досягнення.

Завданнями фінансової стратегії є:· визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей; · визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб’єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами; · фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу; · вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості; розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.

Розробка фінансової стратегії – це галузь фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні та на фінансовому ринку спричиняє коригування як фінансової, так і загальної стратегії розвитку підприємства.

Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об’єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості підприємства за ринкових умов господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних та оборотних засобів, формування та розподіл прибутку, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об’єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів та фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.

Процес формування фінансової стратегії установи, організації включає наступні основні етапи:· визначення періоду реалізації стратегії; · аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства; · формування стратегічної мети фінансової діяльності; · розроблення фінансової політики підприємства; · розроблення системи заходів по забезпеченню реалізації фінансової стратегії; · оцінка розробленої фінансової стратегії.

Важливим моментом при розробленні фінансової стратегії установи, організації є визначення періоду її реалізації. Тривалість цього періоду залежить в першу чергу від тривалості періоду формування загальної стратегії розвитку підприємства. Крім того, на нього діють такі фактори: динаміка макроекономічних процесів, зміни, що відбуваються на фінансовому ринку, галузева приналежність і специфіка виробничої діяльності підприємства.

В процесі формування фінансової стратегії велика увага приділяється аналізу факторів зовнішнього середовища, вивченню економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства та врахуванню факторів ризику. Формування стратегічної мети фінансової діяльності підприємства є наступним етапом стратегічного планування, головним завданням якого є максимізація ринкової вартості підприємства.

Система стратегічних цілей підприємства повинна формуватися чітко і коротко, відображаючи кожну з цілей в конкретних показниках – нормативах. До таких нормативів відносяться: середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел; мінімальна частка власного капіталу; коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства; співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства тощо.