Податковий тягар

Основні принципи оподаткування були визнані у ХVІІІ ст. Адамом Смітом у своєму “Дослідженні природи та причини багатства народів” :

· справедливість (обов’язковість і рівномірність) оподаткування залежно від доходу, отриманого під захистом держави;

· визначеність– термін сплати, спосіб і сума платежу мають бути точно і заздалегідь визначені й відомі платнику;

· зручність час і спосіб сплати податків мають бути як найзручнішими для платників;

· економія (дешевизна стягнення) – мінімізація витрат на стягнення податків та раціоналізація системи оподаткування.

 

Ø Податок – це доволі складний і чутливий інструмент регулювання. Це розкривається за допомогою ,так званого, “надмірного податкового тягаря”.

Надмірний податковий тягар –це втрата для суспільства чистої виручки, тому що споживання й виробництво товару, що обкладається податком падає нижче їх оптимальних ривнів

Надмірний податковий тягар, приймає форму споживчого надлишку і надлишку виробника, які безповоротно втрачаються через зниження обсягу продажу

У термінах геометрії цей тягар можна обчислити по правилам розрахунку площі трикутника:


Ø Розроблені дві концепції оподаткування .

· Концепція пропорційності особистій вигоді - ті, хто отримує більшу вигоду, платять більше податків.

· Концепція пропорційності особистому доходу.

Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а заразом і до скорочення податкової бази.

Цей факт теоретично обгрунтувала група американських вчених на чолі з професором Лаффером. Їх відкриття полягає в тому, що в міру зростання податків податкова база стає еластичнішою, що якраз і зумовлює, починаючи з певного рівня відсотка оподаткування, не збільшення, а зменшення податкових надходжень до бюджету за рахунок скорочення податкової бази і ухилення від сплати податків.

 

Крива, яка показує залежність сукупного оподатковуваного доходу від ставки податку отримала назву кривої Лаффера.

4. Податкова система України

На практиці проявом податкової політики країни виступає її податкова система.

Ø Об’єктивність податковоїсистеми полягає в ефективному використанні самої категорії податків, об’єктивною функцією яких є створення державних доходів для здійснення нею своїх функцій.

Ø Суб’єктивність податкової системи проявляється в тому, що вона формується конкретною державою, яка проводить свою суб´єктивну діяльність у сфері оподаткування.

Ø Система оподаткування України структурно поділяється на три підсистеми:

· Підсистема оподаткування фізичних осіб;

· Підсистема оподаткування юридичних осіб;

· Підсистема обов´язкових зборів до державних цільових фондів;

Всі податки та обов’язкові збори об’єднані в дві групи:

· загальнодержавні податки і збори, кількість яких станом на 1. 01.2001 року налічувало 23;

· місцеві податки і збори (встановлюються селищними, сільськими та міськими радами), склад яких налічує 2 податки і 15 обов’язкових зборів (на 1.01.2001 р.);

 

Із 1994 р. введена загальна декларація доходів, котра подається до 1 березня року, наступного за звітним.

Серед загальнодержавних податків найбільш вагомі:

· податок на додану вартість (ПДВ);

· акцизний збір (Акц.);

· податок на прибуток підприємств;

· мито, державне мито тощо.