Економічна ефективність зовнішньоекономічних операцій

 

Для оцінки діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій.

Показник економічної ефективності реалізації експортних товарів являє собою відношення нетто (чистого виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях і обчислюється за формулою:

(11.36)

де В_нетто – нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений у гривні за офіційним курсом;

З_екс – повна собівартість реалізованої на експорт продукції, грн.

Цей коефіцієнт показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню. Коефіцієнт ефективності може бути виражений також у відсотках

Звітні показники ефективності реалізації експортних товарів необхідно порівняти з аналогічним показником за минулий період, що дасть змогу встановити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Також варто порівняти показники економічної ефективності експорту з показником ефективності реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку, для чого розрахувати цей показник:

(11.37)

Q_екс – обсяг експорту у натуральному вираженні, од.;

Ц_вн – ціни на продукцію, аналогічну експортованій, на внутрішньому ринку, грн.;

З_вироб – затрати на виробництво усієї партії експортної продукції, грн.

Якщо показник економічної ефективності експорту є більшим за одиницю і вищим, ніж показник ефективності реалізації на внутрішньому ринку, то експорт для підприємства є вигідним.

Для визначення економічної ефективності експортно-імпортної діяльності на рівні підприємства рекомендують також методику, запропоновану Т.В. Миролюбовою. Перші два показники цієї методики Е^екс₁ та Е^екс₂ за своєю суттю є аналогічними до визначених вище показників відповідно економічної (абсолютної) ефективності експорту та ефективності реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку. Третій показник Е^екс₃ показує ефективність використання виробничих і оборотних фондів при експорті і розраховується за такою формулою:

(11.38)

де Е^екс₃ – показник економічної ефективності експорту;

О_в.ф. – гривневий еквівалент відрахувань у валютний фонд підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки в гривні за курсом на день надходження валюти, грн;.

З_екс – повні затрати підприємства на експорт, грн.;

В_р – гривнева виручка від обов'язкового продажу валюти, грн.;

К_екс – середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів, що використовуються у виробництві експортної продукції, грн.

Показники Е^екс₁, Е^екс₂, та Е^екс₃ доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Е^екс₁ > Е^екс₂, а також для аналізу експортно-імпортної діяльності підприємства за попередній період і планування її на майбутнє.

На основі розрахованих показників можна зробити наступні висновки. Якщо показник Е^екс₁>1, а Е^екс₁ > Е^екс₂, то експорт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси, слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів. Показник Е^екс₃ вказує на рівень ефективності відповідних товарів, причому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства становить дохід від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансований на експорт капітал.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту товарів являє собою відношення вартості імпортної продукції на внутрішньому ринку у гривнях до витрат на придбання імпортної продукції, виражених у гривнях. Чим більше цей показник буде за одиницю, тим більш ефективною буде імпортна діяльність для підприємства.

Показник ефекту експорту характеризує результат діяльності підприємства і розраховується як різниця між обсягом випуску продукції на експорт і витратами на її виробництво.

Показник ефекту імпорту товарів розраховується як різниця між внутрішньою ціною імпортної продукції та витратами на її придбання. В умовах не конвертованості національної валюти показники ефекту експорту (Е_е) та імпорту (E_і) визначаються за формулами:

(11.39)

(11.40)

Валютні коефіцієнти К_ві і К_ве служать для переводу національної валюти в іноземну і навпаки.

Якщо відома сума виторгу від контракту В_екс і витрати на виробництво З_екс, то:

(11.41)

Для імпортної операції, коли відома вартісна оцінка імпортної продукції Z_iмп, і витрати на імпорт В_імп, тоді:

(11.42)

Оскільки при здійсненні експортно-імпортної операції вторгована валюта, як правило, використовується для імпорту товарів чи послуг, то повинна дотримуватись умова валютної збалансованості:

В_екс = В_імп (11.43)

де В_екс ^_ валютний виторг від експортної операції, вал. од.;

В_імп – валютні витрати на операції з імпорту, вал. од.

Використавши формули для розрахунку ефекту експорту та імпорту, отримаємо:

(11.44)

(11.45)

Тобто, для збалансованого за валютою товарообміну виконується рівність E_e=E_і, а будь-яке з цих значень можна трактувати як ефект від зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Економічною характеристикою будь-якої операції є показник валютної ефективності (купівельна сила валюти, товарний курс). Щодо експорту та імпорту він визначається згідно з експортним та імпортним еквівалентами.

Експортний еквівалент – це набір товарів та послуг, експортованих з метою отримання валюти.

Імпортний еквівалент – це набір товарів та послуг, імпортованих на отриману від експорту валюту.

Валютна ефективність експортурозраховується за формулою:

(11.46)

де Ц^од_екс.і – валютна ціна і-го експортного товару чи послуг, вал.од./од;

Q_exc.i - обсяг експорту і-го товару чи послуги, натур, од.;

З^од_екс.і – витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару чи послуг, грн./од.;

т – кількість назв товарів чи послуг у експортному еквіваленті.

Валютну ефективність імпортуможна розрахувати так:

(11.47)

де z^oд_імп.j – ціна j-гo товару чи послуг на внутрішньому ринку, грн./од.;

N_ij – кількість j-гo товару в складі імпортного еквівалента, натур. од.;

В^од_імп.j – валютна ціна (ціна придбання) одиниці j-го товару чи послуг, вал. од./од.;

п – кількість назв товарів та послуг в імпортному еквіваленті.

Сам по собі кожен з цих коефіцієнтів не дає відповіді на запитання про вигідність операції. Для її оцінки необхідне порівняння з певною базою. У випадку повної або часткової конвертованості національної валюти базовим показником може бути валютний курс. Наприклад, якщо коефіцієт валютної ефективності перевищує значення курсу валюти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефективною. Варто також звернути увагу на те, що як базу порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну валют, а для валютної ефективності імпорту – звичайний обмінний курс.

Якщо національна валюта повністю неконвертована, то розраховують інтегральну ефективність експорту-імпорту, оскільки експорт продукції є єдиним джерелом іноземної валюти, на яку може бути закуплений товар чи послуги з-за кордону. Інтегральна ефективність розраховується за такою формулою:

(11.48)

Комплекс операцій вважається ефективним, якщо цей показник більший за одиницю.