Методологічна частина містить обґрунтування теоретико-методологічних передумов та актуальності досліджуваної проблеми, викладення різних теоретичних та практичних підходів до її вирішення, окреслення напрямів дослідження. Тут формулюється мета, визначається об’єкт та предмет дослідження. Значна увага приділяється системному аналізу предмета, здійсненню інформаційного пошуку, теоретичному уточненню та емпіричній інтерпретації основних понять. Розробку концепції дослідження завершує висунення гіпотез, їх операціоналізація та визначення завдань щодо їх верифікації.
У методичній (процедурній) частині визначаються та обґрунтовуються наукові процедури збору інформації, її обробки, узагальнення, аналізу, інтерпретації та забезпечення якості отриманих даних. По-перше, результати дослідження значною мірою залежать від обґрунтування вибірки, тобто визначення послідовності процедур щодо способу відбору та кількості об’єктів для безпосереднього обстеження. По-друге, значний обсяг цієї частини відводиться методам збору даних, з’ясуванню доцільності того чи іншого метода: інтерв’ю, анкетування, спостереження, контент-аналізу документів тощо. По-третє, велика увага приділяється викладенню методів математичної статистики, за допомогою яких здійснюється обробка та аналіз первинної інформації.
Програма дослідження має виконувати такі функції:
1. Методологічна функція програми передбачає чітке окреслення наукової проблеми, визначення мети та завдань дослідження.
2. Методична функція полягає у розробці процедури дослідження, визначенні методів збирання та аналізу інформації.
3. Організаційна функція виявляється у організації роботи колективу соціологів, визначенні та розподілі функцій, формах контролю за ходом дослідження.
Результатом аналізу проблемної ситуації є формулювання теми дослідження, в якій обов'язково визначається конкретний об'єкт дослідження.
Об'єкт соціологічного дослідження- це те, на що направлений процес пізнання.
Предмет дослідження - це найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору якості, особливості відношення об'єкта, які потребують безпосереднього вивчення.
Мета дослідження - це той кінцевий результат, який дослідник має отримати після закінчення роботи.
Завдання дослідження формулюють питання, на які необхідно отримати відповідь для досягнення мети. Це те коло проблем, яке необхідно проаналізувати для того, щоб відповісти на головне питання дослідження. Завдання дослідження безпосередньо пов'язані з характером аналізу.
Якщо мова йде про теоретико-пізнавальні проблеми дослідження, то завдання і висновки дослідження будуть визначатися теоретичними положеннями і новими концепціями, отриманими в результаті аналізу.
Якщо мова йде про прикладні дослідження, то завдання і висновки будуть орієнтовані на соціальну діагностику проблеми, практичні рекомендації.
Наступним кроком є інтерпретація основних понять - процедура тлумачення, уточнення змісту понять, які складають концептуальну схему дослідження. У соціологічному дослідженні існують три види інтерпретації: теоретична, емпірична та операційна.
Вони забезпечують зв'язок між теоретичним та емпіричним рівнями аналізу процесів, теоретичних положень з реальними фактами дійсності, з методами пошуку, реєстрації та аналізу емпіричних даних.
Розробка робочих гіпотез.
Гіпотеза - це наукове припущення про можливі зв'язки, відносини, причини, що призводять до тих, чи інших явищ.
У процесі дослідження необхідно підтвердити або заперечити гіпотези. Закінчення процесу формулювання гіпотез дає можливість досліднику розробити інструментарій, тобто перейти від теоретичних конструкцій до емпіричних показників, які відображаються у питаннях анкети, інтерв'ю, спостереженнях та ін.
Організаційно-методичний розділ програми конкретного соціологічного дослідження включає: стратегічний план дослідження; обґрунтування вибірки та її формування; визначення головних процедур збирання та аналізу вихідних даних.
Стратегічний план дослідження характеризується рівнем знань, якими володіє дослідник до проведення емпіричного дослідження, що і визначає можливості розробки гіпотез.
Стратегія дослідницького пошуку може бути різною, зокрема: розвідувальною, аналітичною або експериментальною.
Розвідувальний план використовується тоді, коли недостатньо літератури, інформації про об'єкт дослідження і дослідник не в змозі сформулювати гіпотези.
Розвідувальна стратегія передбачає такі етапи:аналіз літератури, що вивчається; бесіди із спеціалістами, які працюють з аналогічними проблемами; розвідувальне спостереження.
Метою розвідувального плану є формулювання проблеми, визначення мети та завдань, висунення гіпотез.
Аналітичний план застосовують тоді, коли є достатньо літератури та знань про об'єкт дослідження, що дає можливість висувати гіпотези.
Мета плану - встановлення функціональних зв'язків у соціальних об'єктах та процесах.
Експериментальний план використовують при ретельній розробці гіпотез. Застосовуючи його у соціальному експерименті, можна розробити управлінські рішення проблем, що становлять інтерес і мають важливе значення.
Мета дослідження та його гіпотези визначають тип та способи вибірки. При дослідженні за розвідувальним планом вимоги до вибірки не дуже суворі.
Доповненням програми є робочий план, в якому впорядковуються етапи роботи, термін проведення дослідження, визначаються необхідні матеріальні та людські ресурси тощо.
До програми додаються робочий план, зразки інструментарію та допоміжні документи дослідження. Допоміжні документи дослідження включають:
1) інструкції виконавцям збору первинної інформації (анкетеру, інтерв’юеру, спостерігачу тощо);
2) інструкції по кодуванню відкритих питань анкети;
3) інструкції щодо вибракування неякісно заповнених анкет;
4) картки вибірки, де позначається кількість респондентів, які підлягають безпосередньому обстеженню, їх соціально-демографічні характеристики.
Робочий план організації соціологічного дослідження складається з чотирьох блоків, які відображають етапи підготовки та проведення дослідження: