Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється одним із таких методів:
1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
2) середньозваженої собівартості;
3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
4) собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);
5) нормативних затрат;
6) ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів.
Доцільність використання різних методів оцінки собівартості запасів визначається підприємством. Наприклад, може бути доцільним застосування різних методів визначення собівартості запасних частин, які реалізуються, та таких самих запчастин, що використовуються для власних потреб (ремонт устаткування). Не може бути підставою для застосування різних методів оцінки одного виду запасів різниця в місцезнаходженні запасів та в правилах їх відображення в оподатковуваних операціях.
Метод оцінки ФІФО (собівартості перших за часом надходження запасів) і її вплив на результати діяльності підприємства
Практика бухгалтерського обліку комунальних підприємств свідчить, що найбільш поширеним методом відображення руху (вибуття) запасів на виробництво послуг (робіт) є метод ФІФО (за собівартістю перших за часом надходження запасів). Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку). Тобто одиниці запасів, які були першими за часом надходження відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття) також першими і оцінюються за їх собівартістю придбання чи виготовлення.
Вибір методу оцінки вибуття запасів значно впливає на фінансовий результат від звичайної діяльності та на суму прибутку до оподаткування, оскільки використання різних методів оцінки запасів призводить до його різних розмірів.
Приклад розрахунку впливу методу оцінки запасів при їх вибутті на суму прибутку:
У березні було списано на виробництво 22 одиниці запасу А.
Залишок на початок місяця = 15x10=150 грн.
Всього за місяць було придбано 32 одиниці запасу А.
Вартість придбання дорівнює 401 грн.
Придбано за місяць = 15x12+17x13 = 180+221 = 401 грн.
Визначимо собівартість запасів з використанням різних методів оцінки.
1. Ідентифікована собівартість
Якщо на підприємстві використовується метод ідентифікованої собівартості, то відомо скільки одиниць запасу А вибуло і за якою ціною (з
якої партії був саме виробничий запас)
Вибуття запасів = 10 од. х 10 грн. = 100 грн.
5 од. х 12 грн. = 60 грн.
7 од. х 13 грн. = 91грн.
251 грн.
Залишок запасів на кінець місяця = 150 + 401 - 251 = 300 грн.
5 од. х 10 грн. = 50 грн. 10 од. х 12 грн. = 120 грн. 10 од. х 13 грн. = 130 грн.
2. Середньозважена собівартість
Вибуття запасу по середньозваженій собівартості (Сс) по кожній одиниці запасу визначається за формулою:
Сп + Сн Кп+Кн
де Сп і Лп — собівартість і кількість запасу на початок періоду;
Сн і Кн - собівартість і кількість запасів, що надійшли протягом періоду
150 + 401
15+32
Вибуття запасу А: 22 х 11,72 = 258,00 грн.
Залишок запасу А на кінець місяця складає 293грн., тобто 25 х 11,72 = 293 грн.
3. ФІФО
Вибуття запасів:
17.03 10 од. х 10 грн. = 100 грн.
29.03 5 од. х 10 грн. = 50 грн.
7 од. х 12 грн. = 84 грн. Всього 234 грн.
Залишок запасів на кінець місяця
8 од. х 12 грн. = 96 грн. 17 од. х 13 грн. = 221 грн. Всього 317 грн.
4. ЛІФО
Вибуття запасів:
17.03 10 од. х 12 грн. = 120 грн.
29.03 12 од. х 13 грн. = 156 грн.
Всього 276 грн.
Залишок запасів на кінець місяця
15 од. х 10 грн. = 150 грн.
5 од. х 12 грн. = 60 грн.
5 од. х 13 грн. = 65 грн.
Всього 275 грн.
Наведені в прикладі дані свідчать, що в період зростання цін при застосуванні методу ЛІФО маємо найменший прибуток. В умовах інфляції ця формула найкращим чином сприяє встановленню відповідності доходів та витрат в Звіті про фінансові результати. В ряді країн метод ЛІФО не дозволяють використовувати з метою оподаткування. Згідно п.п. 16, 20 П(С)БО 9 "Запаси" дозволяється застосування методу собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО) для оцінки їх вибуття, але за вимогою п.29 він потребує додаткового розкриття інформації в примітках до фінансових звітів. При цьому в примітках до фінансової звітності наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку і звітності і найменшою з вартості, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації.
Запаси, які були списані відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від їх реалізації (принцип відповідності доходів та витрат).
У Звіті про фінансові результати списані на виробництво запаси відображаються за статтею "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)".
Для підприємства оптимальний той метод, який відповідає політиці ціноутворення і дозволяє повністю відшкодовувати витрати, пов'язані з запасами. Коли ціни перестають зростати підприємства надають перевагу методу ФІФО. Законом про прибуток по п.5.9 статті 5 також передбачається використання цього методу оцінки вибуття запасів з метою оподаткування.
Використання метода ФІФО забезпечує правильне відображення залишків запасів в Балансі і максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості, тобто вартості останніх закупок. Закріплений в обліковій політиці метод оцінки запасів (ФІФО) не повинен змінюватися впродовж року, а його зміна потребує обґрунтування та розкриття в примітках до фінансових звітів.
Тестові завдання по темі «Облік виробничих запасів»
1. Виробничі запаси — це:
1. Активи, які утримуються підприємством для подальшого перепродажу за умов звичайної господарської діяльності;
2. Придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшому переробленню на підприємстві;
3. Частина продукції, що не пройшла всіх стадій оброблення.
2. Чи має право підприємство розрахуватись готівкою з одним постачальником в сумі 1000 грн. впродовж 1 доби?
1. Має право виконати таку операцію
2. Може виконати розрахунки готівкою, якщо має відповідний патент
3. Ні в якому разі не може, бо порушує чинне законодавство;
4. Може в межах 10000 грн. в один день з одним постачальником.
3. Прибуток, отриманий в результаті реалізації запасів в обліку, буде відображений:
1. за дебетом субрахунка 791 «Результат операційної діяльності»;
2. за кредитом субрахунка 791»Результат операційної діяльності» ;
3. за дебетом субрахунка 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»;
4. по кредиту субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».
4. Документ, яким оформлюють рух товарів і тари з одного магазину в інший:
1. Товарно-транспортна накладна;
2. Рахунок-фактура
3. Видаткова накладна
4. Прибуткова накладна
5. До запасів не відносяться:
1. Сировина, допоміжні матеріали
2. Незавершене виробництво
3. МШП
4. Готова продукція
6. Якою кореспонденцією бухгалтерських рахунків відображається оприбуткування виробничих запасів, придбаних підзвітною особою:
1. Д 372 К 20
2. Д 20 К 30
3. Д 641 К 572
4. Д 20 К 372
7. Якою кореспонденцією бухгалтерських рахунків відображається отримання виробничих запасів від постачальника:
1. Д 23 К 641
2. Д 20 К 631
3. Д 282 К 285
4. Д 631 К 20
8. До первісної вартості товарів, що придбані за плату, не відносяться:
1. Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику
2. Суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству
3. Понаднормові витрати і нестачі запасів
4. Суми ввізного мита
9. Якою кореспонденцією бухгалтерських рахунків відображається списання запасів на загальновиробничі потреби:
1. Д 26 К 719
2. Д 20 К 91
3. Д 91 К 20
4. Д 23 К 26
10. Методичні засади формування інформації про методи оцінки вибуття запасів визначає:
1. П(С)Б0 2
2. П(С)БО 16
3. П(С)БО 11
4. П(С)БО 9