Міністерство освіти І НАУКИ україни
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Український державний хіміко-технологічний університет»
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ
“ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ”
Дніпропетровськ ВНЗ «УДХТУ» 2008
Міністерство освіти І НАУКИ україни
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Український державний хіміко-технологічний університет»
С.О. КІЖАЄВ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ
“ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ”
Затверджено на засіданні кафедри хімічного машинобудування.
Протокол № від . . 200 р.
Дніпропетровськ УДХТУ 2008
ББК 32.81
П52
УДК 658.512.2 (075.8)
Конспект лекцій з курсу “ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ”:/Кіжаєв С.О. – Дніпропетровськ: ВНЗ «УДХТУ», 2008. – с.
ISBN 5-217-00016-3
Укладач: С.О. Кіжаєв, канд. техн. наук
Відповідальний за випуск В.І. Ситар, канд. техн. наук
Навчальне видання
Конспект лекцій з курсу
“Інтелектуальна власність”
Укладач: КІЖАЄВ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
Редактор Л. М. Тонкошкур
Коректор Л. Я. Гоцуцова
Підписано до друку . .2008. Формат 60´84 1/16. Папір ксерокс № 2. Друк різограф. Умовн.–друк. арк. Облік.–вид. арк. . Тираж 100 пр. Зам. №__________
______ВНЗ «УДХТУ», 49005, Дніпропетровськ – 5, просп. ім. Гагаріна, 8._____
Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000 р.
Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру
Зміст
Стор.
Вступ ………………………………………………………………………. 5
Тема 1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУ-
ЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ……………………..
Тема 2. СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ …………
Тема 3. ОХОРОНА ТА ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ
ВЛАСНОСТІ …………………………………………………………….
Тема 4. КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………………..
ВСТУП
Інтелектуальна власність (англ. Intellectual property) - у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших сферах.
Відношення до інтелектуальної власності в світі двояке й широко дискутуються і в наші часи. Законодавство країн, які визнають права на інтелектуальну власність, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї творчої діяльності, або передавати ці права іншим особам за узгодженням. Але, як показали конфлікти між США і Китаєм, інтелектуальна власність – не та концепція, що має всесвітнє визнання.
Талант також не завжди залежить від установленої державою монополії. З недавнім поширенням патентних законів на обчислення багато індивідуальних програмістів живуть у страху перед судовими позовами від великих корпорацій, що претендують на «володіння» найпростішими технологіями, такими, як буфер прокручування. Кому це приносить користь? Звичайно не творцям! Закони про інтелектуальну власність із самого початку були написані скоріше для видавців і інших могутніх фірм, чим для творчих особистостей. Останні часто виявляють, що їхні інтереси дуже погано захищаються інтелектуальною власністю. А зовнішня політика деяких країн і сьогодні безпосередньо направлена на те, щоб нав'язати іншим націям підпорядкування своїй власній програмі інтелектуальної власності.
Україна відноситься до тієї більшості країн світу, які визнають право інтелектуальної власності і сьогодні вона шукає нові можливості свого розвитку. Яке місце в світі вона займає і які в неї можливості?
Відомий київський філософ Володимир Нікітін обґрунтував цікаву теорію, згідно якої існують два типи країн. Перші існують відповідно до теорії прогресу: яскрава історія, харизматичні політики, великі звершення. Другі – відповідно до теорії балансу: фактично відсутні героїчна історія та великі правителі; постійні хитання й балансування між різними векторами й факторами. До першої групи вчений відніс більшість країн Європи, Росію і США, до другої – Швейцарію, Канаду і Україну.
Як виявилося, закладені в основу цієї моделі «прогрес» або «баланс»не впливають на добробут громадян. Швейцарія завдяки своєму пацифізму й нейтралітету в усіх загальноєвропейських процессах сьогодні стала фінансовим та економічним центром світу і перетворилася на країну – осередок капіталу. Капітал і банківська сфера в поєднанні з державним протекторатом стали тими інструментами, які дали змогу створити модель національно-економічної самоідентифікації швейцарського суспільства. Спільна ідея об’єднала суспільство й дозволила йому швидко та ефективно розвиватися.
Україна – також країна, яка балансує. Нам поки нема чим особливо зацікавити своїх західних і східних сусідів. Багато хто не розуміє значення України або не сприймає її всерйоз. Ми приречені постійно балансувати між Сходом і Заходом, Європою і Азією, християнством і ісламом, Донецьком і Львовом. Двоїста сутність України невикорінна. Будь-яка спроба перевести її на рейки історичного прогресу й примусити розвиватися динамічно, яскраво, в одному з цивілізаційних контекстів обов’язково спричинить вибух, розкол країни. Тому потрібно думати про те, як конструктивно використовувати наше балансування і як конвертувати слабкі сторони в сильні.
У природі швейцарського феномена лежить використання ренти за збереження капіталу та банківської таємниці. В результаті Швейцарія вийшла в число процвітаючих і стабільних країн. Будь-яка країна, яка знайде можливість гарантувати безпеку чи запропонувати дієвий механізм, унікальні умови для суспільно важливої сфери, приречена на успіх. Що ж може бути «фішкою» України? Де те начало, яке зцементовує, сповнює значення і надає ваги?
Україна могла б стати благодатним краєм для інтелектуалів, а інтелект, нові технології – тим капіталом, який цементуватиме державу й зміцнюватиме її значення та становище в світі. Промисловий переворот, первинне нагромадження капіталу, модернізація, індустріалізація – це все ланки економічного процесу, який залишився в історії. Фінансові та біржові ігри – день сьогоднішній. Україна повинна намагатися зазирнути в день завтрашній – в основу інформаційного суспільства, головним елементом якого стане авторське право, його захист і максимально ефективне використання як в окремо взятій країні, так і в усьому світі.
Швейцарія змогла побудувати своє суспільство на отримані ренти з фінансового капіталу. Україна, передбачаючи розквіт інформаційного суспільства, може стати країною, де рента працюватиме і створюватиме «ренту-штрих», базуючись на інтелектуальних розробках, інтелектуальному капіталі, «економіці знань». Нам просто необхідно створити комфортні умови для людей з ідеями, вчених, аби вони наповнювали й перерозподіляли інтелектуальну ренту. На першому етапі Україна могла б створити власну національну систему захисту інтелектуальної власності й механізми її економічного використання на благо суспільства та майбутніх поколінь. А потім ця система могла б покласти початок глобальній системі захисту інтелектуального середовища й створення цілісного механізму її ефективного використання.
Тема 1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
План лекції
1.1.Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності
1.2. Еволюція інтелектуальної власності
1.3. Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку держави
Соціально-економічні стратегії в країнах світового співтовариства
Яскраві сплески у розвитку цивілізації спостерігалися тоді, коли держава ефективно заохочувала творчу діяльність своїх громадян. Прикладом може служити історія Стародавньої Греції, Римської імперії або епоха Відродження у Європі. Тому держава, яка прагне до лідерства, повинна забезпечувати своїм громадянам максимально сприятливі умови для творчої роботи.
Найбільш розвинуті країни зводять у ранг державної політики високий творчий потенціал нації. Так, у США і Японії діють ретельно продумані програми розвитку творчості громадян, починаючи з дошкільного віку.
На відміну від природних ресурсів: землі, нафти, вугілля тощо, запаси яких мають певну межу, інтелектуальна власність є невичерпним ресурсом, тому в останні десятиріччя вона швидко замінює традиційні матеріальні активи і стає рушійною силою економічного і культурного розвитку суспільства.
Авторське право і розвиток культури
Важко переоцінити роль авторського права в розвитку культури суспільства, особливо у сфері культурного (духовного) розвитку його громадян.
Але розвиток національної творчості не має перспектив, якщо автору не гарантована авторська винагорода за його творчу працю. Тому охорона авторського права і суміжних прав передбачає не тільки виплату справедливої винагороди авторам, але й належний захист прав видавців і виконавців.
Добре організований захист авторських прав вигідний авторам і державі, тому що, усуваючи недобросовісну конкуренцію, сприяє поповненню державної скарбниці за рахунок податків. Однак для цього необхідно створити відповідну адміністративну інфраструктуру, яка забезпечувала б суворе дотримання авторських прав.
Об'єкти авторського права і суміжних прав, що сприяють культурному розвитку держави, можуть мати й істотне економічне значення як для авторів, так і для держави в цілому. Так, найбагатшою жінкою Великої Британії у 2002 р. була визнана письменниця Джоана Кетлін Роулінг, яка подарувала світові Гаррі Поттера. Тільки за один рік вона отримала від продажу прав на видавництво своїх книг та їх екранізацію 77 млн євро. Відома фірма «Місrosoft T», використовуючи такий об'єкт авторського права, як комп'ютерна програма, за короткий час вийшла на перше місце у світі за обсягом капіталу, а її засновника — Білла Гейтса — вважають найбагатшою людиною світу.
Тема 2. СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
План лекції
2.1. Об’єкти права інтелектуальної власності
2.2. Суб’єкти права інтелектуальної власності
2.3. Державна законодавча база та система управління інтелектуальною власністю
2.4. Міжнародна система інтелектуальної власності
Система інтелектуальної власності складається з п'яти підсистем:
- об’єкти права;
- суб’єкти права;
- законодавчі акти;
- державна система управління;
- міжнародні договори.
Об'єкти права інтелектуальної власності
Нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
Сорт рослин — це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів.
Під породою тварин розуміють селекційні досягнення у тваринництві.
Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними визначене законом як топогфія інтегральної мікросхеми.
Комерційна таємниця — це технічна, комерційна, організаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої соціально доцільної діяльності або забезпечити інший позитивний ефект.
Відкриттям визнається встановлення невідомих раніше закономірностей властивостей і явищ матеріального світу.
Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності.
Об'єкти авторського права і суміжних прав
Ці об'єкти права інтелектуальної власності, своєю чергою, поділяються на дві групи:
- власне об'єкти авторського права: твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних);
об'єкти, суміжні з авторськими правами, до яких відносяться виконання творів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.
Перелік об'єктів права інтелектуальної власності, наведений на рис. 2.1, не є вичерпним. З розвитком цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти
права інтелектуальної власності, насамперед у галузі інформаційних технологій, генної інженерії тощо. Важливо, щоб вони не суперечили принципам моралі й гуманності.
2.2 Суб'єкти права інтелектуальної власності
Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, нахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.
Суб'єктамиправа на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні особи, до яких право авторів перейшло за договором чи заповітом.
Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні або фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.
Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.
Суб'єктом права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор що створив її своєю творчою працею.
Комерційною таємницею відповідно до чинного законодавства визнаються, в основному, відомості, що стосуються підприємницької діяльності, тому суб'єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є фізичні або юридичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю.
До суб'єктів авторського права відносяться:
- автори творів;
- спадкоємці й інші правонаступники;
- організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.
Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір.
Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, Але й творці залежних творів, таких як переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.
Поряд з фізичними особами, правовласниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одержали їх за заповітом або в інших випадках.
Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється за законом, або заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, які є законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.
Суб'єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів.
Організації, що керують майновими правами автора на колективній основі, не є власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони виступають як представники авторів і діють від їхнього імені в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законодавчо воно не врегульовано.
Відповідно до Цивільного кодексу України суб'єктами права Інтелектуальної власності визначаються творці об'єкта права інтелектуальної власності (автори, виконавці, винахідники тощо) та інші особи, яким належать особисті немайновї та (або) майнові права інтелектуальної власності.
Державна законодавча база та система управління інтелектуальною власністю
Тема 3. ОХОРОНА ТА ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
План лекції
3.1. Мета і принципи правової охорони
3.2. Охорона прав на об'єкти промислової власності
3.3. Охорона прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності
3.4. Охорона об'єктів авторського права і сумісних прав
3.5. Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном
3.6. Система захисту прав інтелектуальної власності
3.7. Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності
Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав
Охорона об'єктів авторського права
На відміну від об'єктів промислової власності, на які автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв і де існують суворі процедури для цього, виникнення і здійснення авторських прав не вимагає виконання будь-яких формальностей. Одна з форм охорони полягає в тому, що власник авторського права для оповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що міститься на кожному примірнику твору і складається з латинської букви «С» в колі, імені (найменування) власника авторського права і року першого опублікування твору.
Наприклад: © Інститут інтелектуальної власності, і права, 2005.
Якщо за публічне використання літературно-художніх і музичних творів авторів — громадян України — передбачається авторська винагорода, то автори для одержання гонорару реєструють ці твори в ДП «Українське агентство з авторських і суміжних прав» у порядку, обумовленому «Інструкцією про порядок обліку авторів, реєстрації творів і розподілу гонорару», що затверджено наказом УААСП від 19 лютого 1997 № 10.
Автори, яким виплачуються лише договірні та інші одноразові суми, в Установі не реєструються, їхні права, звичайно, охороняються договірним правом.
Власник авторського права для одержання свідоцтва про авторство на оприлюднений твір у будь-який час протягом тер міну охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах. Державна реєстрація здійснюється відповідно до встановленого порядку УААСП, шо складає і періодично видає каталоги всіх реєстрацій.
Після реєстрації прав автору видається свідоцтво. У разі виникнення суперечки реєстрація визнається судом як юридична.презумпція авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.
Авторське право на твір, створений за договором з автором, який працює за наймом, належить автору. А от виключне право на використання такого твору належить особі, з якою автор має трудові відносини (роботодавцю), якщо інше не передбачено договором.
Охорона майнових прав авторів в Україні діє протягом всього життя автора і 70 років після його смерті. Дія терміну охорони починається з першого січня року, що наступає за роком, у якому мали місце юридичні факти. Безстроково охороняються законом право авторства, право на ім'я і право протидіяти перекрученню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твір, що може завдати шкоди честі й репутації автора.
Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном
Охорона прав на об'єкти авторського права і суміжних прав
Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 р.), до якої приєдналася Україна.
В основу Бернської конвенції покладено три принципи:
- принцип національного режиму полягає в тому, що твори, створені в одній країні-учасниці, повинні отримувати в інших краї-нах-учасницях таку ж охорону, яка надається в цих країнах творам своїх громадян;
- принцип автоматичної охорони означає, що охорона за національним режимом надається автоматично без будь-яких формальних умов реєстрації тощо;
- принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в країнах-учасницях незалежно від наявності охорони в країнах походження твору.
Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійснюється на підставі Римської конвенції 1961 року.
За цією Конвенцією охороняються права виконавців (протидія фіксації та прямій передачі в ефір чи доведенню до загального відома їх виконань без згоди виконавця), права виробників фонограм (дозволяти чи забороняти відтворення фонограм, а також ввезення та розповсюдження примір ників без їхнього дозволу), права організацій мовлення (дозволяти чи забороняти ретрансляцію, фіксацію і відтворення їхніх програм).
Основним принципом Римської конвенції є принцип національного режиму. Так, виконання охороняється за національним режимом країни-члена, якщо воно мало місце в іншій країні, що домовляється. Охорона фонограми надається за національним режимом країни-члена за умови, якщо виробник фонограм є громадянином іншої країни, що домовляється; перший запис звуку зроблено в іншій країні, що домовляється; фонограма вперше опублікована в країні, що домовляється.
Кожна країна, що домовляється, надає організації мовлення національний режим за умови, якщо штаб-квартира організації мовлення знаходиться в Іншій країні-члені або, якщо передачу в ефір здійснено за допомогою передавача, що знаходиться в іншій країні — члені Римської конвенції.
Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші правила охорони, ніж ті, котрі містяться в Законі України «Про авторське право і суміжні права», тоді застосовуються норми міжнародного договору.
Система захисту при порушенні права інтелектуальної власності
Форми, порядки та способи захисту права інтелектуальної власності
Способи захисту прав інтелектуальної власності
Тема 4. КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
План лекції
4.1. Способи комерціалізації
4.2 Використання ОПІВ у виробництві товарів і послуг
4.3 Внесення прав на ОПІВ до статутного капіталу підприємства
4.4 Уступка та передавання прав на використання ОПІВ
4.5 Сучасна схема комерціалізації науково-дослідних розробок
4.6 Порівняльна ефективність різних способів комерціалізації ОПІВ
Література
1. Михайло Папієв «Чи стане Україна Швейцарією?» Дзеркало тижня Дзеркало тижня № 10 (689) 15 — 21 березня 2008
2. Основи інтелектуальної власності. — К.: Юридичне видавництво «Ін-Юре», 1999. — 578 с.
3. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності /Навчальний посібник. — К.: і-нт інтел. власн. і права, 2005. — 108 с.
4. Полторак Александр, Лернер Пол, Основи интеллектуальной собственности; Пер. с англ. — М.: Изд. дом «Вильямс», 2004. — 208 с.
5. Цивільний кодекс України, Книга четверта «Право інтелектуальної власності» від 16.01.2003, №43 5-І V.
6. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993, №3792-ХІІ.
7. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П. Популярно про інтелектуальну власність: абетка /за заг. ред. Канд. екон. наук М.В. Паладія. — К.: ТОВ «Альфа ШК», 2004. — 56 с.
1.Жаров В.О. Захист права інтелектуальної власності. Захист авторського права і суміжних прав. Захист права промислової власності. Навчальний посібник. — К..: Ін-т інтел. власн. і права, 2003. — 64 с.
2.Цивільний кодекс України. Книга четверта «Право інтелектуальної власності».від 16.01.2003 р.,№435-IV.
3.Дроб'язко В.С., Дроб'язко Р.В. Право інтелектуальної власності: навчальний посібник — К.: Юрін-ком Інтср, 2004. — 512 с.
4.Защита прав на интеллектуальную собственность: Практическое руководство /Коллектив авторов.- М.: КФ «Рескю-Груп», 2004. - 592 с.
2. Патентное право: конспект лекций учебного курса /Составители Кожарская И.Ю., к.ю.н. Прахов Б.Г. -- К.: Ин-т интел. собств. и права, 2003. — 140 с.
3. Бондаренко С.В. Авторське право і суміжні права: Навчальний посібник. — К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. — 260 с.
4. Законодавство України про інтелектуальну власність. Тематична збірка: у 3-х т. Том 1: Законодавчі акти України про інтелектуальну власність /Упорядники: П.М. Цибульов, А.М.Горнісевич, С.М. Болєлий. — К.: Ін-т інтел. власн. і права. — 2004. 152 с.
2. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993, №3792-ХІІ.
3. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П. Популярно про інтелектуальну власність: абетка /за заг. ред. Канд. екон.наук М.В. Паладія. — К.: ТОВ «Альфа ШК», 2004. — 56 с.