Суб'єкт, права якого порушені, може вимагати:
- визнання цього права;
- визнання правочину недійсним;
- припинення дії, яка порушує право;
- відновлення становища, яке існувало до порушення;
- примусове виконання обов'язку;
- зміна правовідношення;
- припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд також може захистити право інтелектуальної власності та охоронювані законом інтереси іншим цивільно-правовим способом, що встановлений договором чи законом.
Спори щодо інтелектуальної власності поділяються на дві групи. До першої відносяться спори про визнання (чи невизнання) результату інтелектуальної діяльності об'єктом права інтелектуальної власності. Стосовно об'єктів промислової власності це спори:
- пов'язані з відмовою у видачі патенту;
- за запереченнями третіх осіб проти видачі патенту;
- про визнання патенту недійсним.
До другої групи відносяться спори, що стосуються порушення прав:
- про заборону дій, що порушують права на патент;
- про відшкодування шкоди, заподіяної порушником патентних прав;
- про визнання дій, шо не порушують патент;
- про післякористування винаходів, пов'язане з укладанням чи використанням ліцензійних угод;
- про надання примусової ліцензії;
- про виплату винагороди автору роботодавцем;
- про компенсацію за використання винаходу державою тощо.