викл. Скіцько Володимир Іванович
4 лаби - 20б
Наукова робота 10б.
Практика 10б.
Модуль 10б.
Тема 1. Концептуальні положення методології теорії інтелектуальних систем прийняття рішень.
Рішення це результат інтелектуальної діяльностіі людини що приводить до певного висновку і або необхідних дій . Воно має бути спрямоване на досягнення певних результатів на створення та реалізацію бажаних процесів, або ж на припиненя певної діяльності.
Управлінське рішення – це акт цілеспрямованого впливу на обєкт управлінняі що грунтується на аналізі даних, які хар. Конкретну управлінську ситуацію, і має на меті досягненя певних цілей
Прийняття рішення – це процес завдяки якому обирається лінія поведінки для вирішення конкретної проблеми(завдання) .
Теорія прийняття управлінських рішень – це система знань що відображає сутність розроблених та ухвалених рішенб, а також закономірності, з уражуванням яких рішення розробляються, приймаються, та регулюються.
Засади прийняття управлінських рішень:
1. Право приймати рішення ( його мають керівники, та відповідні керівні органи або ті кому це право делеговане.
2. Повноваження – передбачажться розмежування компетенції між керівниками, і керівними органами різних рівнів
3. Обовязковість – обовязкове прийняття рішення керівником, якщо цього вимагає ситуація що склалася
4. Компетентності – вміння керіника приймати обгрунтовні і раціональні рішення
5. Відповідальність – існевання санкцій які можна застосувати до керівника за прийняття їм хибного рішення.
6. Своєчасності – необхідність прийняття рішення в певний період н часу.
Складові прийняння управлінських рішень
· Особа що приймає рішення (ОПР) - це людина, або група людей, наділених відповідними повноваженнями, компетенціями, для прийняття рішень, і котрі несуть відповідальність за наслідки реалізацїї, та прийняття цих рішень.
· Складова – керовані змінні – це сукупність чинників та умов що викликають появе тієї чи іншої альтернативи, якими можна керувати, із яких обирати ОПР.
· Некеровані змінні – це чиники, параметри якими не може керувати ОПР, але які необхідно враховувати, оцінювати, та аналізувати у сукупності з керованими змінними некеровані можуть впливати на результат вибору утворюючи фонд проблеми та її навкол середовища.
· Обмеження ( зовнішні і внутрішні ) на оцінені відповідним чином керовані і некеровані змінні, які в сукупності вихначають область допустимих меж рішень.
· Альтернативи – можливі результати – залежить від значення якісних і кількісних, керованих і некерованих змінних, так і від самого вибору
· Рішення що припускають вибір принаймні двох альтернатив, інакше проблема прийняття управлінських рішень не виникає так як відсутніій вибір.
· Критерій, або критерії – для оценювання альтернативи варіантів рішень. Критерй може бути заданий кількісною моделлю, або якісною( в термінах індивідуальних переваг, або в термінах нечіткої логіки).
· Вирішальне право – ( або система вирішальних правил) це принципи і методи вибору рішень в результаті застосування яких отримують рекомендації, або рекомендоване рішення ( хоча остаточне рішення залишається за ОПР)
· Можливості реалізації прийнятого рішення
Положення Теорії прийняття управлінських рішень (ПУР)
1. ПУР повязане з переробкою інфомації яка стосується поставленого завдання, що вирішується та вибором на основі наявної інформації найбільш ефективного варіанту дій
2. Варіант дій обирається з ниски альтернативних варіантів на основі критеріїв обмежень, правил
3. Система критеріїв та правила прийняття управ ріш грунтуються на знаннях закономірностей управління, врахування особливостей обєкта прийняття рішень та конкретної інф, які необхідно прийняти рішення
4. Процес ПУР охоплює елементи знання, творчості, та елементи ..майст
5. Конкретні управ ріш розрізн за своїм специф ріш, але мають суттєві загальні властивості.
6.
Єтапи розгорнутого процесу ПР ( прицняття рішень):
1. Усвідомлення проблемної ситуації – основна задача на цьому етапі повязана з описом та формулюванням
Описання проблем склад з таких кроків:
А. Описання існуючої проблеми
Б. Описання потрібної чи бажаної ситуації
В. Порівняння а і б
2. Формулювання задачі – проблема описується як структури звязків між різними характеристиками ситуацій. Проблеми класифікуються за ступенем їх структуризації. Визначення причин розбіжностей реальної і необхідної ситуацій дозволяє сформулювати альтернативні способи усуненя цих причин як мети діяльності менеджера. Формулювання цілей до постановки задачі. Задача це мета, віднесена до засобів і умов її досягнення.
3. Пошук рішень, генерація альтернатив – на цьому етапі відбувається поступове … розширене кола альтернативних варіантів рішень. Завершуючи цей етап складанням плану здійснення кожного з згенерованих варіантів рішень.
4. Фомулювання критеріїв оцінювання згенерованих варіантів
5. Порівняння альтернатив ( варіантів рішень)
6. Прийняття рішень
7. Реалізація і контроль за рішенням.
Тема 2. Метологічі засали побудови інтелектуальних СППР
Алгоритм – це точна (чітка) інструкція для виконання у визначеному порядку низки операцій для розвязування задачі певного класу ( множини)
Інтелект( intekectus) що означаю раціонально розмірковувати.
ШІ тлумачать як властивість автоматизованих комп, сист і моделей, створ на основі математематичних методів брати на себе окремі функції інтелекту людини, : пропонувати і обгрунтовувати ефективні рвшення на підгрунті формалізовану у вигляді БД і моделей, раніше отриманого досвіду, а також аналізу та врахування зовнішніз збурюючих впливів та невизначеності.
ШІ здатність систем оброблення даних виконувати функції що асоціюються з інтелектом людини, такі як логічне мислення, навчання, та самовдосконалення ( ДСТУ 2938 -94) Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни і визначення. Таким чином будемо називати інтелектом здатність вирішувати задачі шляхом набуття запамятовування та цілеспрямованого поглиблення ( уточнення) знань у процесі навчання на досвіді, та здатність до адаптації до змінних обставин.
Під поняттям ІСПР будемо розуміти людинно – маншинні інтерактивні системи що допомагають відповідальній і компетентній особі приймати рішення, в процесі вироблення яких задіяні штучні підсилювачі интелекту. Ці штучні підлилювачі інтелекту здатні до набуття знань, до навчання чирез аналіз накопичених даних, до адаптації стосовно динамічних змінюваних внутрішніх і зовнішніх умов, а також до змін структури та складових елементів аналізованої системи, що функціонують в умовах невизначеності та зумовлену нею ризику.
==