Система постулатів стосовно ризику як економічної категорії.

Постулат 1. Всеосяжність ризику. Не обтяжених ризиком господарюючих суб’єктів практично не існує. Ризик зумовлюється необхідністю подолання невизначеності, конфлікту на підставі певних суджень, прийняття відповідних гіпотез тощо. Наголосимо, що невизначеність, як така, залишається, але для конкретного суб’єкта господарювання (управлінської команди) ця невизначеність і конфлікт трансформується в ризик, який має відповідну об’єктивно-суб’єктивну структуру.

Постулат 2. Ризиком обтяжені передбачення, прогнози, тому що майбутнє стосовно економічних процесів неможливо передбачити вичерпно, в усіх деталях.

Постулат 3. Ризик виникає в процесах цілепокладання, оцінювання. З погляду теорії систем ризик розглядається як одна з системних характеристик, як властивість, що притаманна будь-яким видам цілеспрямованої діяльності. Ця системна характеристика проявляється як конфлікт між окремими цілями суб’єкта господарювання (суб’єкта ризику), як невизначеність стосовно реалізації цілей, зміст, напрямок й умови досягнення котрих не є чітко зрозумілими суб’єктові керування (прийняття рішень).

Постулат 4. Необхідно чітко розрізняти ризик як економічну категорію та його кількісну міру (кількісну оцінку ступеня ризику). Водночас, аналіз низки наукових праць показує, що неможливо виокремити один чи два загальні показники ризику.

Однак, нерідко плутають ризик та одну з його кількісних оцінок. Постулюють, зокрема, що ризик – це ймовірність несприятливої події, забуваючи про низку інших показників кількісної міри ризику. У той же час означення ризику як економічної категорії не повинно відбивати лише одну грань такого багатогранного феномену як ризик.

Міра ризику є вектором, одна група компонент якого кількісно характеризує окремі грані ризику як об’єктивної категорії. Решта – враховує ставлення його суб’єктів до невизначеності, конфлікту, і, відповідно, до ризику.

Постулат 5. Структура та міра ризику діалектично змінюються в часі під впливом змін (трансформації) зовнішнього та внутрішнього середовища, дії низки об’єктивних та суб’єктивних чинників.

Постулат 6. Вимірювання ризику ґрунтується на загально-методологічних положеннях теорії вимірювання, яка складає підґрунтя будь-яких вимірювань. Згідно з цією теорією вимірюються властивості емпіричних об’єктів, а не самі об’єкти, хоча жодна властивість не може існувати поза реальним об’єктом, а певною властивістю можуть бути наділені різні об’єкти.