Сутність якісного аналізу ризику

У системі управління ризиком найважливіша роль належить якісному аналізу ризику.

Якісний аналіз ризику передбачає виявлення джерел та причин ризи­ку. етапів й робіт, при виконанні яких виникає ризик, тобто - установлення потенційних зон ризику: ідентифікацію (встановлення) усіх можливих ри­зиків; виявлення практичної користі та можливих негативних наслідків, які можуть виникнути у процесі реалізації рішення, що містить ризик. У процесі якісного аналізу важливо не тільки установити усі види ри­зиків. які загрожують проекту, але й бажано виявити можливі втрати ре­сурсів при виникненні ризикових подій.

Результати якісного аналізу служать важливою вихідною інформацією для здійснення кількісного аналізу ризику, який передбачає чисельне ви­значення окремих ризиків і ризику проекту (рішення) у цілому.

Найпоширенішим методом, який використовується у процесі ЯКІСНОГО аналізу, є метод експертних оцшок. суть якого полягає в отриманні необ­хідної інформації щодо ризиків, які можуть загрожувати проекту (діяль­ності), на основі оброблення думок досвідчених підприємців або фахівців.

Застосовувати цей метод особливо доцільно під час розв'язання склад­них проблемних ситуацій, що не піддаються формалізації, коли неповнота і невірогідність інформації не дозволяють використати точні методи оці­нювання ризику.

Прикладами традиційних евристичних процедур є різні експертизи, консиліуми, наради і т.ш., результатом яких є експертні оцінки стану об'­єкта дослідження.

У практичній діяльності застосовуються як індивідуальні, так і групо­ві (колективні) експертні оцінки (опити).

Основними шлями використання індивідуальних експертних оишок є:

· прогнозування ходу розвитку подій і явиш в майбутньому, а також оцінка їх на цей час. Стосовно до аналізу і оцінки ризику це виявлення джерел і причин ризику, прогнозування дій конкурентів, встановлення всіх можливих ризиків, оцінка імовірності настання ризикових подій, призна­чення коефіцієнтів відносної важливості (значущості наслідку) і ранжиру- вання ризиків, виявлення шляхів зниження ризику і багато ін.;

· аналіз і узагальнення результатів, представлених іншими експертами:

· складання сценаріїв дій;

видача висновків на роботу інших фахівців і організацій (рецензії, відгуки, експертизи тощо.).

Перевагою індивідуальної експертизи є оперативність отримання ін­формації для прийняття рішень і відносно невеликі витрати.

Як недолік потрібно виділити високий рівень суб'єктивності і, як на­слідок. відсутність упевненості в достовірності отриманих ОЦІНОК.

 

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

 

2. Тема. Система парадигма у прийнятті рішень. (СпуПР)

 

1. Системна парадигма як методологія прийняття рішень

 

СП це – методологія вирішення проблем та прийняття рішень, яка грунтується на структуризації систем, якісному та кількісному порівнянні альтернатив. СП використовує як класичний математичний апарат так і інші якісні (вербальні) і кількісні методи логіки , теорії інформації, структурної лінгвістики, теорії нечітких множин, а також моделей і методів штучного інтелекту. Основними формами системних досліджень є системний підхід, загальна теорія систем, теорія організації, теорія утравління, системний аналіз, кібернетика, синергетика. Загальну теорію систем,теорію організації і теорію управління відносять до теоретичного розділу системи досліджень. А системний аналіз математичне моделювання, кіберентике

Головні концептуальні системи парадигми в обрунтуванні управлінських рішень полягають у наступному:

1. Розглядаються як усі теоретично можливі альтернативні методи і засоби досягненя цілі таі комбінації різних методів і засобів.

2. Альтернативи системи оцінютьсяя з позиції довготривальї перспективи.

3. СП необхідно застосовувати завжди, але без неї не обійтися у разі коли відсутні стандартні формалізовані рішення.

4. Ураховуються різні альтернативні думки що до вирішення однієї і тієї самої проблеми

5. Розглядаються проблеми до яких не чітко визначені вимоги що до вартості і часу.

6. Визнається вплив як субєктивних так і обєктивних чинників приприйнятті ріщень, і в звязву з цим розробляються з інших поглядів

7. Особлива увага приділяється чинникам невизначеності і порожденого нею ризику, їх урахування і оцінювання увиборі оптимальних чи раціональних рішень через множину варіантів

 

Основним завданням СП є пробьлема прийняття рішень

Головним сенсом застосування методології системної парадигми є складні слабко структуровані проблеми прийняття рішень, у вивченні яких необхідно застосовувати неформальні процедури, здоровий глузд, і способи опису ситуацій відіграють не меншу роль чим формальний класичний математичний апарат.

Задача СП полягає у проведенні неохідного аналізу невизначеностей, обмежжень і у формулюванні задачі прийняття рішень.

 

2. Принципи системного аналізу.

 

Системний аналіз є однією с основних форм СП . Принципи системного аналізу:

1. Принцип кінцевої мети – абсолютний пріорітет кінцевої (глобальної) мети або цілі .

2. Принцип вимірювання про якість функцірнування будь якої системи можна судити лише порівнюючи з функціонуванням системи вищого порядку.

3. Еквіфінальності – система може досягти кінцевого стану що не залежить від часу і визначається виключно власними характеристиками системи, за різних початкових умов, різними шляхами і методами, це хар-ка стійкості до початкових умов.

4. Єдності (цілісності) – це одночасно розгляд ситеми як цілого, так і скукупності частин елементів.

5. Звязності – повинні враховувати звязки між елементами системи та звязки з зовнішнім середовищем

6. Модульної побудови – корисно виокремлювати елементи в модулі та розглядати систему як сукупність таких модулів.

7. Принцип ієрархії – поляга у введенні іїрархії частин системита їх рангування. Що спрощує розробку системи і встановлює порядок розгляду частин.

8. Функціональності – полягає у розгляді структури і функції системи з пріорітетом функції над структурою.

9. Розвитку( історичності, відкритості) - пердбачає врахування змінюваності системи її здатність до розвитку адаптації, розширення, заміні частин, накопичення інформації.

10. Децентралізації – поєднання в складних системах централізованого і децентралізованого управління яке зазначає полягаї у тому що ступінь централізації має бути раціональним щоб забезпечити виконання поставленої мети.

11. Невизначеності - це врахування невизначеностей, конфліктності і випадковості у системі.

 

3. Методи системного аналізу

 

Основні методи системного аналізу

 

Декомпозиція Аналіз Синтез
1. Визначення загальної мети головної функції. Структурний аналіз Розробка моделей системи
2. Виокремленння системи з середовищем Морфологічний Структурний синтех
3.Опис тенденцій розвитку та Порівняльний Параметричний синтез
4.Декомпозиційна модель елементів системи Аналіз ефективності Метои проектування систем
5.Декомпозиційна модель структури системи Формування вимого до створюваноої системи Методи оцінювання альтернатив

 

Порівняння класичного та новітнього СП стосовно прийняття рішень

 

Класичний Новітній
Аналіз декомпозиція обєкта дослідження та цого складових Синтез ( визначення) системи частиною якої є обєкт доследження
Пояснення поведінки і/або властивостей обєкта досліджень та його складових Пояснення поведінки і/або основних властивостей цілого (системи) та поводження в ній обєкта досліджень.
Синез (обєднання ) частин і пояснення поведінки і функціонування обєкта досліджень Аналіз Пояснення поведінки і /або властивостей обєкта досліджень с позиції його функціонування в цілоому
  Обєднання частин і пояснення поведінки функціонування об’єкта дослідження.

 

3. Інформація в інтелектуальних системах прийняття рішень.

Інформація - абстрактне поняття яке має різні значення в залежно від контексту. Походить (від латинського слова informatio яке має значення:

1. Розяснення, витлумачення

2. Представлення, поняття

3. Ознайомлення просвіта)

 

Виліляють такі властивості інформації:

1. Цінність – визначається забезпеченням можливості досягнення мети поставленої перед отримувачем інформації

2. Достовірноствідповідність отриманої інформації обєктивній реаальності навколишнього світу. Виліляють безпомилковість та істинність даних, а також їх адекватність. Безпомилковість відсутність прихованих помилок( техніка, люди)

3. Актуальність – міра відповідності цінності та достовірності інформації поточному часу, періоду часу

Інформацію можна поділити на види за ознаками:

- за вижами сприйняття : нюхова, візуальна, тактильна, смакова, слухова і тд.

- за формою подання: текстова, графічна , цифрова, звукова

- за призначенням: масова, групова, особиста.

З погляду ТІСПР виліояють такі понятя як дані і знання.

Дані визначають стан обєкта, а їх важливою властивістю є вимірюваність. Якщо дані не можна виміряти безпосередньо, чи опосередковано за допомогою різних засобів то вони гублять свій сенс.

Знання є результатом інтерпритації даних людиною чи системою ШІ

Під інтерпритацією даних розуміють надання символам певного символьног сенсу. Особливість представлення знань ІСПР

1. Внутрішня інтерпретованість( внутрішнє тлумачення)

2. Структурованість

3. Звязність – в інф базі між інф обиницями повинна бути передбачена можливість встановлення зв'язків довільного типу.

4. Семантична метрика- на множені семантичних одиниць необхідно задавати відношення які характеризують ситуаційні відношення близкості інформаційних одиниць ( відношення релевантності для інформаційних одиниць)

5. Активність

Наведені вище 5 особливостей визначають ту межу за якої дані перетворюються в знання, а БД в БЗ

 

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

2012-09-1

 

Кейс – опис ситуації,і вирішення проблеми, ситуативна вправа (5 сторінок)

Питання які виникають

Інструментарій

Додатки

 

Приклад: опис роботи підприємства,

 

Математичні методи і моделі роботи підприєства…. Очікування

 

==