Способи якісного вимірювання оцінок альтернатив за критеріями.

Комп'ютери можуть працювати як з числами, так і з символами, у тому числі з символами, що представляють якісні змінні.

Комп'ютер може безпосередньо використовувати якісні змінні, оперуючи з їх символами. Можна побудувати багатокритерійні методи ухвалення рішень за умови якісних вимірів, що використовують безпосередньо.

Розглянемо способи якісного виміру оцінок альтернатив за критеріями. Так як, ухвален­ня рішень у типових неструктурованих проблемах належить до тих сфер людської діяльності, де кіль­кісні (а тим більше об'єктивні) способи вимірів не розроблені, навряд чи вони з'являться в майбутньо­му. Отже, необхідно оцінити можливості здійснення надійних якісних вимірів.

До появи вагів порівняння предметів за вагою здійснювалося з використанням двох відно­шень: Е - відношення еквівалентності і E - відношення переваги (люди визначали, чи є предмети од­наковими за вагою, чи один важчий за інший). При цьому існують три умови, яким повинні задоволь­няти Е і L:

1) і L виключають один одного;

2) L транзитивно;

3) для двох предметів а і b або аЕb, або аLb, або bLа.

Описана вище схема дозволяє проводити відносні порівняння предметів за їх вагою. Для такого вимірювання необхідно мати всі предмети у розпорядженні особи, що проводить виміри (експерта).

Крім того, існувала необхідність зіставляти вимірювання, зроблені різними людьми (так би мо­вити, експертами), а також однією людиною з багатьох предметів. Це стало можливим тоді, коли люди домовилися про єдині точки шкали вимірювання. Наприклад, при вимірюванні температури вони мог­ли визначити ці точки таким чином:

1) так гаряче, що ледве можна прикласти долоню;

2) майже не відчувається різниця в температурі (температура тіла);

3) так холодно, що рука відразу замерзає.

Ці визначення не дуже точні, але вони вже створюють основу для домовленості.

Використовуючи такі або подібні визначення, ми отримуємо абсолютну порядкову шкалу з дискрет­ними оцінками. Вимірювання зводиться до класифікації, в якій предмет відноситься або до однієї з оцінок, або до інтервалу між оцінками.

Можна зробити ще два зауваження. Ясно, що побудована таким чином абсолютна порядкова шкала не може мати багатьох значень, оскільки вони будуть майже непомітними для осіб, що проводять вимі­рювання. Щоб легко домовитися, треба виділити зрозумілі всім точки, які однаково відчуваються, на цій шкалі, і детально пояснити, що вони означають.

Тому на таких шкалах мають бути детальні словесні формулювання оцінок - градації якості. Крім того, ці визначення (градації якості) виділяють ті оцінки на шкалі вимірювання, які потрібні осо­бам, що проводили вимірювання (наприклад, їх цікавили тільки дуже гарячі і/або дуже холодні пред­мети).

 

Метод ЗАПРОС. (Замкнуті Процедури у Опорних Ситуацій)

Нехай задані критерії оцінки альтернатив з вербальними оцінками на шкалах. Вони є основою побудови вирішального правила ОПР. Передбачається, що реальні альтернативи, що мають багатокритеріальні оцінки, повинні з'явитися після побудови вирішального правила, а також, що число таких альтернатив може бути досить велике і ці альтернативи можуть мати будь-які оцінки за критеріями. Потрібно побудувати правило впорядкування багатокритеріальних альтернатив на основі переваг ОПР. Приклад: як оцінити проекти? Нехай група приватних осіб вирішила організувати фонд для вкладення коштів у науково-технічні проекти прикладного Характеру. Відомо, що подібні фонди существют в багатьох країнах і що саме наукомісткі проекти можуть привести до великих фінансових успіхів. Організатор фонду був зацікавлений в ефективній системі відбору проектів. Для розробки цієї системи був запрошений консультант по прийняттю рішень. Консультант спільно з організатором фонду (далі будемо називати його ОПР) розробив анкету для оцінки проектів. В анкеті знайшла відображення політика ОПР у вигляді переліку основних, важливих для нього критеріїв якості проектів зі шкалою можливих значень по них (оцінки за кожним критерієм розташовані від кращих до гірших).

Критерії оцінки проектів

A. Ступінь перевіреності задуму:

1) створені одиничні вироби;

2) розроблена технологія;

3) запропонована ідея.

Б. Окупність проекту:

1) менше півроку після початку виробництва;

2) рік після початку виробництва;

3) два роки і більше.

B. Труднощі організації виробництва (за наявності грошових ресурсів):

1) малі;

2) середні;

3) великі.

Г. Наявність попиту на продукт (виріб):

1) великий попит;

2) достатній попит;

3) невизначений попит.

Заздалегідь невідомо, які проекти надійдуть до фонду. Але відомо, що необхідно відібрати для інвестування групу кращих проектів, сумарні ресурсні потреби яких не перевищують можливості фонду. Консультант запропонував заздалегідь домовитися з групою експертів про їх участь в оцінці проектів. Кожен із запрошених експертів повинен був вибрати для надійшов проекту одну з оцінок на шкалі кожного з критеріїв. Ще до вступу проектів необхідно було визначити спосіб розташування проектів за якістю від кращих до гірших. Що таке найкраще - поняття суб'єктивне. Хтось повинен поміряти

якості за різними критеріями, зіставити їх між собою. Оскільки ЛПР відповідає за фонд, то саме його переваги повинні лежати в основі оцінки якості проектів. Потрібно визначити ці переваги і побудувати решаюш, її правило.