Головні концептуальні положення системної парадигми в обґрунтування управлінських рішень, полягають у наступному:
1. Розглядаються як усі теоретично можливі
альтернативи методи і засоби досягнення цілі;
2. альтернативи системи оцінюються з позиції
довготривалої перспективи;
3. системна парадигма необхідно застосовувати
завжди, але без неї не обійтися у разі коли відсутні стандартні формалізовані рішення;
4. ураховуються різні альтернативні щодо
вирішення самої проблеми;
5. розглядаються проблеми, для яких нечітко
визначені вимоги що до вартості і часу;
6. визнається вплив суб’єктивний у процесі
прийняття рішень, та відповідно с цим розробляється процедури узгодження різних поглядів;
7. особлива увага приділяється чинникам
невизначеності і породжено нею ризиками, їх урахування і оцінювання у виборі оптимальних чи раціональних рішень серед множини варіантів.