Гідросфера

& Гідросфера - це водяна оболонка Землі.

Основна частина води (понад 80%) перебуває у глибинних зонах Землі — в її мантії. Підземна частина гідросфери охоплює ґрунтові, підгрунтові води, тріщинні води і води карстових порожнин у легкорозчинних гірських породах (вапняках, гіпсах тощо).

До надземної частини гідросфери належать океани, моря (70% поверхні земної кулі) озера, ріки, а також льодовики.

Загалом водні ресурси Землі становлять близько 16 млрд. куб. км. З них менше 3% - прісні води. Доступні для використання людиною ~ 0,3%. Теоретично водяні ресурси невичерпні, тому що при раціональному використанні вони безупинно відновляються в процесі кругообігу.

Кругообіг води - важлива властивість гідросфери, у ході його відбувається не тільки безупинне поновлення гідросфери, але й очищення води в природних системах.

Загальний обсяг прісної води оцінюють десь у 35 млн. км³. Проте, майже 69% цього обсягу знаходиться в льодових покровах і в гірських льодовиках, а понад 30% - у водоносних прошарках глибоко під землею. На частку найбільше доступної прісної води, що знаходиться в ріках і прісних водоймах, припадає усього 0,006% водних ресурсів.

Вода є основою існування життя на Землі. Вода була середовищем зародження життя. Без води неможливий фотосинтез. Живі організми на 60— 98% складаються з води і всі їхні життєві процеси пов'язані з водою. Втрата організмом лише 10—20% води веде до його загибелі.

Без води людина може прожити не більше п'яти діб.

Без води не може існувати й людська цивілізація. Вода використовується для господарсько-побутових потреб, у промисловості, сільському господарстві, як джерело енергії. Багато джерел і водоймищ мають лікувальне призначення.

Для більшості людських потреб придатна лише вода з вмістом мінеральних солей до 1г/л – прісна вода. Доступною для використання є лише невелика частка прісних вод, що зосереджена у прісноводних озерах, водосховищах, річках та підземних водоносних горизонтах.

Не всяка прісна вода може використовуватись людьми. Найбільш жорсткими є вимоги до якості питної води. Питна вода повинна відповідати санітарним вимогам — граничнодопустимим нормам (ГДН) вмісту тих чи інших компонентів, що забезпечують склад і властивості води. Така вода повинна бути безпечною щодо бактеріального складу, нешкідливою за вмістом і складом розчинених хімічних речовин. Якщо джерела водопостачання не відповідають нормам, воду заздалегідь очищують.

Очищення води, її підготовка до використання – це комплекс досить складних і коштовних процесів (мал. 4). Проте є такі забруднення, які усунути або неможливо, або занадто дорого, тому така вода для використання непридатна. Стандартні вимоги до якості питної і прісної води досить жорсткі. Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту — гранично допустимими концентраціями (ГДК) речовин, які з'явилися у природній воді внаслідок промислового, сільськогосподарського і комунально-побутового забруднення. ГДК обмежують загальну мінералізацію води, вміст хімічних речовин, загальну жорсткіРН.