Аналізатор внутрішніх органів, або вісцеральний (інтероцептивний) аналізатор, відіграє надзвичайно важливу роль у житті і здоров’ї людини. Цей аналізатор визначає небезпеки внутрішнього, прихованого, неявного характеру. Ці небезпеки серйозно впливають на життєдіяльність людського організму. Для розуміння біологічної функції внутрішнього аналізатора необхідно визначити поняття «внутрішнє середовище організму». Коли ми говоримо про поганий стан здоров'я, то це стосується передусім порушення рівноваги внутрішнього середовища організму.
Протягом тривалого періоду еволюції її організм людини адаптувався до будь-яких змін цього середовища і перебуває в стані стійкої динамічної рівноваги. Це виражається у сталості *температури тіла, *артеріального тиску, *вмісту води в організмі, *чергуванні біоритмів тощо.
Уявлення про існування двох середовищ (зовнішнього і внутрішнього) та про найважливіше значення сталості внутрішнього середовища (при очевидній мінливості зовнішнього) були сформульовані французьким фізіологом К. Бернаром (1813—1878).
Внутрішнє середовище (кров, лімфа, тканинна рідина, з якими контактує кожна клітина живого організму), незважаючи на всі зміни зовнішнього середовища, зберігає відносну сталість. «Сталість середовища припускає таку досконалість організму, щоб зовнішні зміни в кожну мить компенсувалися і врівноважувалися»,— писав К. Бернар. Ця властивість називається гомеостазом.
& Гомеостаз — стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується регулярним поновленням її структур, матеріально-енергетичного складу і постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках.
Для стабілізації внутрішнього середовища існує спеціальний регуляторний апарат, що вирівнює, компенсує всі зміни внутрішнього середовища. Однією із складових такого апарату є вісцеральний аналізатор, що сприймає і передає в центральну нервову систему сигнали про стан внутрішнього середовища і про діяльність внутрішніх органів людини. Цей апарат координує діяльність внутрішніх органів і приводить їх у відповідність з потребами всього організму. Внутрішні органи мають величезну кількість різноманітних рецепторів, вони знаходяться на внутрішній поверхні судин, у всіх порожнинах внутрішніх органів.
Тема 5. Психологічні особливості людини