Психіка людини і безпека життєдіяльності

 

Якби була можливість наочно порівняти сучасну людину з людьми, |які жили 20-30 тис. років тому, то можна було б помітити, що за цей період людина зовні майже не змінилася. Більше того, деякі фізичні якості людини, можливо, навіть погіршилися: знизилася гострота зору і пуху, не стало колишньої сили, витривалості. І незважаючи на все це, людина за минулий період пройшла шлях від першої кам'яної сокири до польоту в космос.

Усе це пояснюється специфікою еволюційного розвитку людини: він відбувався головним чином у психіці. Розвиток психіки— це результат еволюції нервової системи.

& Психіка— це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів.

Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ:

· психічні процеси,

· психічні стани,

· психічні властивості.

& Психічний процес— це короткочасний процес отримання та переробки інформації (наприклад відчуття, сприйняття, пам'ять і мислення, емоції, воля тощо).

& Психічний стан- цепорівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).

& Психічні властивості— сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

Психіка людини тісно пов'язана з безпекою її життєдіяльності. Вплив небезпеки на людину, не можна розцінювати ані суто як подію, яка породжена тільки зовнішньою ситуацією, ані суто як результат рефлекторної реакції людини на неї. Вплив небезпеки зумовлюється психофізіологічними властивостями людини.

Статистика показує, що у 70% нещасних випадків на виробництві винуватцями є самі люди.

Звідси постає принципово важливе питання: чому люди, яким від народження притаманний інстинкт самозахисту, самозбереження, так часто стають винуватцями своїх ушкоджень?

Причинами можуть бути:

· внутрішні фактори (індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості, порушення емоційного стану, недостатність знань і досвіду)

· фактори зовнішнього середовища.

Отже , ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності.

В реалізації будь-якої небезпеки завжди присутня суб’єктивна складова.

 

Всім живим істотам притаманна реакція на подразнення органів чуття (дотик, нюх, смак, зір, слух). Та тільки людина має другу сигнальну систему - реакцію на слова, словосполучення, які вона чує, бачить або промовляє.

Для людини слово — це не тільки поєднання звуків чи зображення букв, але і насамперед форма відображення матеріальних явищ і предметів навколишнього світу в поняттях і думках. За допомогою слов утворюються загальні поняття. За допомогою слова передаються сигнали про конкретні подразники, і в цьому випадку слово служить принциповим подразником сигналом сигналів.У деяких випадках слово може бути негативним подразником і викликати негативні емоції, стресові ситуації, розлади нервової системи, що призводить до порушення функціонування всього організму.

Рівні розвитку нервової системи визначають типи поведінки людини. Людині притаманні такі види поведінки:

o інстинкт,

o навички,

o свідома поведінка.

& Інстинктивна поведінка— це дії, вчинки, які успадковуються. До інстинктивної поведінки людини належать дії, які пов'язані із самозбереженням, продовженням роду тощо.

& Поведінка за навичками— це дії, які склалися внаслідок навчання або тренувань.

& Свідома поведінка— найвищий рівень психічного відображення дійсності та дії людини в конкретних умовах, що характеризує її духовну досконалість.

Інстинкти і навички можуть певним чином впливати і на свідому поведінку, але остання, безперечно, може керувати і навичками, і галь­мувати інстинкти.

Отже, поведінка, дії, вчинки людини є похідними від її психіки.

 

Психологічні властивості людини можна класифікувати за трьома основними ознаками:

1. Атрибути — це невід'ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров'я, мова).

2. Риси — це стійкі властивості, що проявляються постійно, їх дуже багато (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо).

3. Якості — це ті властивості, які мають різний ступінь вияву залежно від умов, ситуацій (здібності, сприйняття, пам'ять, мислення тощо).

Подальший розгляд психологічних властивостей людини, які визначають рівень безпеки її життєдіяльності, доцільно дотримуватися такої схеми (мал. 13):

схильність до зазнайства, незібраність, легковажність, верховість, надтовариськість, ненадійність; схильність до обіцянок, але г завжди їх виконання, вимагає контролю. енергійність, захопленість, пристрасність, рухливість, цілеспрямованість Холерик запальність, агресивність, невитриманість, нетерплячість, конфліктність, здатність спрямовувати свою активність на колектив і розкладати його зсередини стійкість, постійність, активність, терплячість, врівноваженість, надійність; Флегматик загальмованість, байдужість, «товстошкірість», сухість, неможливість працювати в режимі дефіциту часу; його не треба підганяти, він сам розрахує свій час і зробить справу висока чутливість, м'якість, людяність, доброзичливість, вдатність до співчуття Меланхолік низька працездатність, підозрілість, вразливість, замкненість, соромливість; на нього не можна кричати, надто тиснути, давати різкі та жорсткі вказівки, оскільки він надто чутливий до інтонації і дуже вразливий        

При організації робочих пар враховують, що найбільш ефективна робота у парах: холерик — сангвінік; сангвінік — меланхолік; меланхолік — флегматик.

На базі темпераменту в людини формуються і риси, і її якості, і багато в чому — життя.