& Гамма-випромінювання (g-випромінювання) -короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі <0,1 нм, що виникає при розпаді радіоактивних ядер, при взаємодії швидких заряджених часток з речовиною, анігіляції тощо.
Джерелом гамма-випромінювання є збуджені ядра, які утворяться в результаті альфа- або бета-розпаду, а також інших ядерних перетворень. При переході в основний стан збуджені ядра викидають порцію чистої енергії, яку називають гамма-випромінюванням (гамма-квантом), при цьому не відбувається випущення яких-небудь часток і утворення ядер нових елементів. Гамма-випромінювання являє собою короткохвильове електромагнітне випромінювання. По властивостях воно близьке до рентгенівського, але має значно коротшу довжину хвилі та більшу енергією (>3 МеВ).
Нейтронне випромінювання.Нейтронні випромінювання виникають тільки при розподілі ядер. Розподіл ядер може відбуватися як спонтанно, так і при поглинанні їм додаткової енергії ззовні, коли на нього впливають нейтронами, протонами, альфа-частинками, гамма-квантами тощо.
При розподілі (розщепленні) ядро розпадається на два різних осколки, які є ізотопами ядер елементів середньої частини таблиці Менделєєва, в той час як до процесу розподілу схильні ядра елементів, які знаходяться в кінці таблиці.
Процес поділу ядер супроводжується випусканням кількох гамма-квантів і 2-3 нейтронів. Нейтрон має енергію біля 2 МеВ і швидкість близько 10000 км/с. Незважаючи на те, що при поділі вивільняється 2-3 вільних нейтрона, осколки поділу містять значно більше нейтронів, ніж стабільні ядра, які мають такий самий заряд. Від цього надлишку нейтронів осколки ядра звільняються шляхом багаторазового, послідовного бета-розпаду.
Осколки розподілу ядер радіоактивні. Найбільш небезпечними є осколки, які мають період напіврозпаду від декількох діб і більше, вихід розподілу перевищує 5%. До них відносять стронцій-90 (вихід 5%), цезій-136 (6%) та інші. Таким чином, потік нейтронів являє собою нейтронне випромінювання.