ДІЯ РАДІАЦІЇ НА ЛЮДИНУ
Вплив іонізуючого випромінювання призводить до порушення нормальних біологічних процесів.
Клітка - елементарна жива одиниця, в її склад входять мільярди молекул білків, ліпідів, вуглеводів, ферментів, води та інші речовини, які необхідні для будови, зростання і розвитку.
Вплив альфа-, бета- і гамма-випромінювання на білки викликає біохімічні процеси, які приводять до структурних змін білкових сполучень. При впливі на вуглеводи, інші речовини клітини відбуваються зміни структурної будови молекул, утворюються хімічно активні токсичні речовини, порушуються процеси обміну. Органи і тканини організму людини по-різному реагують на іонізуюче випромінювання.
Вкажемо деякі особливості дії іонізуючого випромінювання на організм людини:
o Органи чуття безпосередньо не реагують на іонізуюче випромінювання;
o Кумулятивний ефект – малі дози опромінення сумуються і накопичуються в організмі;
o Генетичний ефект – випромінювання діє також на спадкоємців;
o Селективність – органи організму мають різну чутливість до опромінення.
| Таблиця 2. | |
| Орган або тканина організму людини | WT , % |
| Все тіло | |
| Статеві залози | |
| Червоний кістковий мозок | |
| Молочні залози | |
| Легені | |
| Щитовидна залоза | |
| Інші органи (тканини) |
Для оцінки шкоди здоров‘ю людини доцільно навести такі дані (табл.2). В цій таблиці коефіцієнт WT% вказує на відношення збитків опромінення органу або тканини до збитку всього тіла при однаковій еквівалентній дозі опромінення.
У залежності від радіочутливості встановлені три групи критичних органів і тканин:
· I група – все тіло, статеві залози, червоний кістковий мозок;
· II група – м'язи, щитовидна залоза, печінка, нирки, легені, шлунково-кишковий тракт, кришталик ока, селезінка та інші;
· III група – шкіра, кісткова тканина, кістки, передпліччя, гомілки і стопи.
Серед органів чуття людини природа не передбачила апарат, який би реагував про присутність радіації.
Іонізуюче випромінювання викликає біологічні зміни в організмі як при зовнішньому, так і при внутрішньому опроміненні.
При зовнішньому опроміненні джерело радіоактивного опромінення знаходиться поза організмом. Альфа- і бета-випромінювання значно або повністю поглинаються середовищем. Та ж їх частина, що досягла організму, має невелику величину пробігу в тканинах і не досягає внутрішніх органів. Тому при зовнішньому опроміненні враховують передусім гамма-промені, які проникають в тканини організму на велику глибину.
При попаданні радіоактивних речовин в організм з повітрям, водою або їжею, уражаючу дію мають поряд з гамма-променями також і альфа- і бета-випромінювання.
УРАЖЕННЯ ЛЮДЕЙ при РАДІАЦІЙНОму ОПРОМІНЕННі
Короткочасне опромінення дозою 0,25-0,5Гр (25-50Р) спричиняє незначну зміну в крові та інших органах. Доза 0,5-1Гр (50-100Р) викликає більш значні зміни в показниках крові, обміні речовин, імунітеті, вегетативні зміни.
Граничною поглинутою дозою вважається доза 1Гр (100Р) на кістковий мозок – самий критичний орган організму людини.
Загалом можна вказати, що можливі такі види ураження людини при радіаційному опроміненні (мал. 4).