Заходи захисту населення

Заходи захисту населення в умовах радіаційної аварії поділяються на термінові (невідкладні) та довгострокові.

До термінових і невідкладних протирадіаційних захисних заходів належать:

· укриття населення;

· обмеження у режимі поведінки (обмеження часу перебування на відкритому повітрі);

· евакуація;

· фармакологічна профілактика опромінення щитовидної залози за допомогою препаратів стабільного йоду (йодна профілактика);

· тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва і використання води з місцевих джерел.

До довгострокових контрзаходів належать:

· тимчасове відселення;

· виселення (на інше постійне місце проживання);

· обмеження вживання радіоактивно забруднених води і продуктів харчування;

· дезактивація територій;

· різноманітні сільськогосподарські контрзаходи;

· інші контрзаходи (гідрологічні, включаючи протиповіневі, обмеження, пов'язані з лісокористуванням, полюванням, рибною ловлею та ін.).

Наведемо такий перелік основних заходів по захисту людей від радіаційного опромінення (мал. 5):

1. Скорочення часу перебування людей в зоні радіаційного ураження (захист часом)дозволяє ефективно зменшити дозу опромінення людей.

2.Збільшення відстані від джерела (захист відстанню).При збільшенні відстані в 2 рази потужність дози зменшується в 4 рази (у квадратичній залежності). Збільшення відстані - найпростіший і ефективний метод захисту людей від випромінювання.

3. Обмеження часу перебування на відкритому повітрі ефективне при радіоактивному забрудненні місцевості.

4. Використання укриттів (захист екрануванням).Екранування засноване на використанні процесів поглинання іонізуючого випромінювання речовиною. Різні матеріали мають різну поглинаючу здатність, вона характеризується таким параметром, як шар половинного ослаблення.

& Шар половинного ослаблення– це товщина шару речовини, при проходженні через який гамма-променів або нейтронного потоку їх інтенсивність зменшується в два рази.

Захисні властивості різних укриттів оцінюються коефіцієнтом ослаблення.

5. Ефективним способом захисту людей є використання індивідуальних засобів захисту.Всі індивідуальні засоби захисту діляться на декілька груп:

· Засоби захисту органів дихання – протигази, респіратори, протипильні тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки.

· Засоби захисту шкіри – комплекти фільтруючого одягу, захисні костюми, комбінезони, прогумований одяг і взуття.

· Медичні заходи захисту – це лікувально-профілактичні засоби, які використовують для запобігання ураження людей при впливі іонізуючого випромінювання.

Для захисту від іонізуючих випромінювань застосовують також радіопротектори – лікарські засоби, що підвищують захисні властивості організму від іонізуючого випромінювання. Вони діють ефективно, якщо введені в організм перед опроміненням і присутні в ньому в момент опромінення.

До радіопротекторів, що знижують ефект опромінення і виготовляють у виді спеціальних препаратів відносяться:

o препарат РС-1, що є радіопротектором швидкої дії. Захисний ефект настає через 40-60 хв. і зберігається протягом 4-5 годин;

o препарат Б-190 – радіопротектор екстреної дії, захисний ефект якого настає через 5-15 хв. і зберігається протягом години;

o препарат РДД-77 радіопротектор тривалої дії, захисний ефект якого настає через 2 доби і зберігається 10-12 діб.

Існує і багато інших радіопротекторів, що мають різноманітний механізм дії.

6.Режим харчування. Радіонукліди в організм людей можуть поступати через органи травлення. У шлунково-кишковий тракт радіонукліди також попадають з продуктами харчування і водою.

Для того, щоб зменшити імовірність внутрішнього опромінення необхідно:

1. По можливості вживати в їжу продукти харчування і воду з мінімальним, радіоактивним забрудненням;

2. Провести технологічну і кулінарну обробку харчових продуктів з метою зниження вмісту в них радіонуклідів;

3. Стимулювати виведення радіонуклідів з організму;

Експериментально доведено, що речовини, які містять білокачанна та цвітна капуста, редька, перець, виноград, баклажани, яблука, обліпиха, цибуля, зелений чай, морепродукти та інші мають антимутагену активність. Їх можна віднести до природних радіопротекторів.

7.Виведення радіонуклідів з організму.

Період біологічного виведення радіонуклідів з організму залежить від їх розподілу в організмі. Так з м'яких тканин, легких, печінці радіонукліди виводяться швидше, ніж з кісткових тканин і скелета загалом. При цьому в першу добу з організму виводиться до 50-60% радіонуклідів, що потрапили. Наприклад, до 90% радону, що поступив в організм виводиться через 1 годину, стронцію - через 90-154 діб, цезію - 70-140 діб, калію - 58 діб, йоду - 100-120 діб.

По швидкості ефективного виведення радіонуклідів з організму органи можна розташувати в ряд:

щитовидна залозаèпечінкаèниркиèселезінкаèшкіраèм'язиèскелет

8. Спецобробка включає в себе санітарну обробку людей (повну і часткову), та дезактивацію одягу, взуття, майна, техніки, будівель, споруд, продовольства і води.

9. Переселенняє заходом, до якого вдаються, коли через сильне радіоактивне забруднення мешкання людей в даній місцевості неможливе. Рішення на переселення населення приймає уряд України. Нижня межа гранично допустимих доз опромінення, при яких приймається рішення, про евакуацію наведена в таблиці 3 (НРБУ-97).

Таблиця 3

Критерії для прийняття рішень про переселення	Нижня межа виправданості	Безумовно виправдана межа
Доза, попереджена за період переселення, Зв	0,2
Доза, попереджена за перші 12 місяців після аварії, Зв	0,05	0,5

 

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

 

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) включають систему принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є обов'язковою нормою в політиці держави щодо забезпечення протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки. НРБУ-97 розроблені у відповідності до основних положень Конституції та Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами".

Радіаційна безпека та протирадіаційний захист будуються з використанням наступних основних принципів:

Принцип виправданості: будь-яка діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, не може бути дозволена, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;

Принцип неперевищення: рівні опромінення від усіх джерел та видів діяльності не повинні перевищувати встановлених дозових меж;

Принцип оптимізації: рівні індивідуальних доз та кількість осіб, які опромінюються, повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори.

При виникненні радіаційної аварії окрім термінових робіт мають бути одночасно здійснені заходи, спрямовані на:

(а) зведення до мінімуму кількості населення, які зазнають аварійного опромінення;

(б) запобігання чи зниження доз опромінення населення;

(в) запобігання чи зниження рівнів радіоактивного забруднення продуктів харчування, питної води, сільськогосподарської сировини і сільгоспугідь, об'єктів довкілля (повітря, води, грунту, рослин тощо), а також будівель і споруд.

Нормами радіаційної безпеки встановлені наступні категорії осіб, що опромінюються:

· категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання;

· категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення;

· категорія В – населення.

Для категорії А встановлена гранично допустима доза (ГДД), або дозова межа індивідуального опромінення (див. табл.4).

& Гранично допустима доза опромінення– це найбільше значення індивідуальної дози за рік, яке при рівномірному впливі протягом 50 років не викликає несприятливих змін в стані здоров'я.

Для категорії Б та В встановлена гранична доза (ГД) - гранична доза опромінення за рік.

 

Таблиця 4. Ліміти дози опромінення (мЗв за рік, бер за рік)

	Категорія осіб, які зазнають опромінювання
А*	Б*	В*
Основна дозова межа індивідуального опромінення	20 мілізівертів за рік, (2 бера за рік)**	2 мЗв за рік, (0,2 бера за рік)	1 мЗв за рік, (0,1 бера за рік)

Примітки:

* - розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується;

** - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мілізівертів за окремий рік

Мілізіверт (мЗв) - похідна від одиниці вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення - зіверт (Зв) (у системі СІ). Позасистемна одиниця - бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера).

Залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків допускається лише на добровільних засадах, за контрактом, в якому повинна зазначатися можлива доза опромінення за час ліквідації радіаційної аварії та її наслідків.

Залучення до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків осіб, які мають медичні протипоказання, осіб віком до 18 років та жінок дітородного віку забороняється.

Опромінення осіб, залучених до ліквідації радіаційної аварії та її наслідків, вище основних дозових меж опромінення, допускається лише за їх згодою, у випадках, якщо не можна вжити заходів, які виключають їх перевищення, і може бути виправдано лише рятуванням життя людей та попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і опромінення більшої кількості людей.