Природні небезпеки

 

До природних небезпек відносяться стихійні явища, які представляють безпосередню загрозу для життя і здоров'я людей (землетруси, виверження вулканів, снігові лавини, селі, зсуви, повені, шторми, урагани, смерчі і багато інших явищ).

Незважаючи на цілком очевидну різницю в походженні природних небезпек, вони все ж таки мають деякі загальні властивості.

§ По-перше, досвід свідчить, що чим більша інтенсивність (потужність) небезпечного природного явища, тим рідше воно трапляється.

§ По-друге, для кожному виду природної небезпеки об’єктивно існують провісники - специфічні ознаки наближення даного стихійного лиха.

§ По-третє, при всій несподіваності природної небезпеки її прояв може бути передбачений.

§ По-четверте, у багатьох випадках можливо зменшити негативні наслідки явища проведенням пасивних і активних заходів захисту.

В сучасному світі природні небезпеки, завжди мають антропогенну складову.

Відомі численні факти порушення рівноваги в природному середовищі внаслідок людської діяльності, що призводить до посилення небезпечних впливів. Так, відповідно до міжнародної статистики, походження біля 80% зсувів пов’язані з впливом діяльності людини. Наприклад, в результаті вирубування лісів зростає активність селевих потоків, збільшується кількість повеней.

Головними причинами виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру є:

§ значне зростання антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;

§ аномальні зміни окремих параметрів біосфери, атмосфери, гідросфери та літосфери;

§ різке зростання впливу урбанізації територій, концентрація об’єктів господарської діяльності та населених пунктів в зонах потенційної небезпеки;

§ недостатній розвиток методів і способів прогнозування небезпечних природних явищ;

§ поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих та інших захисних споруд;

§ недостатні обсяги будівництва сейсмостійких будинків та споруд;

§ згортання або припинення окремих заходів щодо запобігання деяких небезпечних природних явищ (попередження градобиття, попереджувальні спуски лавин тощо).

Кількість небезпечних природних подій на Землі з часом майже не зростає, але число людських жертв і величина матеріальний збитків постійно збільшуються. Щорічна імовірність загибелі жителя Земля від природних небезпек дорівнює 1´10^-5 на рік, тобто на кожні сто тисяч жителів гине одна людина.

Своєчасний і точний прогноз небезпечних природних явищ є найважливішою передумовою ефективного захисту. На мал.1 відображена залежність між вивченістю небезпек, їхнім прогнозом і захистом від них. По вертикальній осі розташована шкала, що показує рівні знання сутності процесу (нуль означає, що природа явища зовсім не вивчена, 100% - повне знання суті явища) Теж саме відноситься до осі прогнозу і захисту.

 

 

Захист від природних небезпек може бути активним (будівництво інженерних споруд, вплив на механізм виникнення та розвитку небезпечного природного явища, реконструкція природних об’єктів та ін.) і пасивним (наприклад, використання укриттів). Найчастіше активні і пасивні методи захисту здійснюються комплексно.

По локалізації природні небезпеки можна умовно розділити на 4 групи:

§ літосферні (землетруси, вулканічна діяльність, селі, зсуви);

§ гідросферні (повені, шторми, цунамі);

§ атмосферні (буря, урагани, смерчі);

§ космічні (випромінювання, астероїди).

На території України можливі: землетруси, селі, зсуви (у районах Карпат і Криму); повені (в Закарпатті, в Криму й в інших регіонах при розливі річок Десна, Дніпро, Південний Буг і ін.); бурі й урагани.