Дії після сходження снігової лавини.

· Повідомте, при можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходу лавини.

· Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лавини.

· Вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим.

· Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

· Допоможіть, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих.

· Повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

· Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

· Не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

· Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Повені, затоплення

& Повінь— це тимчасове затоплення значних територій внаслідок зливи, розливу річок, швидкого танення снігу (льоду в горах), руйнування греблі, дамби, великих морських припливів.

Повінь є найбільш поширеною природною небезпекою. Повінь на річці відбувається від різкого зростання кількості води внаслідок танення снігу або льодовиків, розташованих у її басейні, а також у результаті випадіння великої кількості опадів. Повені також можуть виникати при крижаних заторах і під дією вітру, що наганяє воду з моря в устя річки. Ці повені називаються нагонними. Повені такого типу спостерігаються в дельті Неви, у Голландії, Англії, Німеччині й в інших регіонах світу.

Повені загрожують майже 3/4 земної суші.

При затопленні, повені гинуть посіви сільськогосподарських культур, можлива загибель людей, тварин, матеріальних цінностей, руйнування ліній зв'язку і енергозабезпечення, пошкодження житлових будинків і виробничих споруд.

Повені на річках по висоті підйому води, площі затоплення і розміру збитку поділяють на 4 категорії:

1 - низькі (малі),

2 - високі (середні),

3 - значні (великі),

4 - катастрофічні.

Низькі повені повторюються через 5-10 років, високі - через 20-25 років, видатні - через 50-100 років і катастрофічні не частіше одного разу в 100-200 років.

В Україні можливі повені 1 і 2 категорії (низькі і високі) у Закарпаття, у Криму й у басейнах річок Дніпро, Десна, Дністер, Південний Буг та ін.

Вірогідними зонами можливих повеней на території України є:

- у північних регіонах — басейни річок Прип'ять, Десна та їхні притоки. Лише в басейні р. Прип'ять площа повені може бути 600...800 тис. га;

- у західних регіонах — басейни Верхнього Дністра (площа може досягти 100—130 тис. га), річок Західний Буг, Прут, Тиса та їхніх приток (площа можливих затоплень 20—25 тис. га);

- у східних регіонах — басейни р. Сіверський Донець, з притоками річок Ворскла, Сула, Псел та інші притоки Дніпра;

- у південному і південно-західному регіонах — басейни приток нижнього Дунаю, р. Південний Буг та її притоки.

Річки Карпат і Криму в середньому дають 6— 7 повеней на рік у будь-який сезон року, що часто мають катастрофічні наслідки із загибеллю людей і масовими руйнуваннями. Небезпечним є й те, що повені на гірських річках формуються дуже швидко, від кількох годин до 2—3 діб. У таких ситуаціях ставляться високі вимоги до оперативності прогнозування та оповіщення.

Катастрофічні повені в Криму і Карпатах у період з 1960 по 2000 р. були 12 разів. За післявоєнний час на Закарпатті сталося багато високих паводків, які завдали значних збитків господарству. Це паводки 1947, 1957, 1970, 1980, 1992 (два), 1993, 1995 (два), 1997 рр. і катастрофічний дощовий паводок 4—8 листопада 1998 р., коли рівні води в річках на 1,8—2,6 м перевищили передпаводкові показники. Під час цього паводку загинуло 17 чоловік, зруйновано або стали непридатними 2695 житлових будинків, 2877 потребували ремонту.

Тривалість таких повеней може бути від 7 до 20 діб і більше. Можливе затоплення сільськогосподарських угідь, великої кількості небезпечних техногенних об'єктів.

Повені Дніпра, Дністра, Дунаю та Сіверського Донця супроводжуються затопленням значних територій, у тому числі сільськогосподарських угідь, де гинуть посіви культур. Це вимагає проведення евакуації населення, сільськогосподарських тварин, посівного матеріалу і кормів.

При таких повенях є загроза затоплення хімічно небезпечних об'єктів.

У результаті сильних дощів у 1988 р., підвищення рівня ґрунтових вод виникли сильні паводкові підтоплення у Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Львівській, Дніпропетровській і Рівненській областях. Було затоплено понад 200 населених пунктів.

Проблема контролю за затопленнями, повенями потребує прогнозу на роки. Затоплення, повінь можна передбачити, прагнути регулювати їх вплив, але запобігти їм не можна. Сьогодні затоплення, повені — одні з найбільш руйнівних і небезпечних для життя стихійних лих на Україні. Свідченням цьому є повінь у Закарпатті в листопаді 1992 р., у результаті якої були затоплені значні території, що прилягають до річки Уж, завдані великі збитки, загинули люди.

Катастрофічна весняна повінь у Закарпатті 2001 р. підняла рівень води вище відмітки осінньої повені 1998 р. Повінь 2001 р. підтопила понад 250 населених пунктів з понад 33,5 тисячами будинків, більше 1,5 тисячі з яких були зруйновані. Для ліквідації повені було залучено понад 12 тисяч осіб (без урахування місцевого населення).