Навколишньої людини світ ділиться на живий і неживий. Відмінною рисою живих об'єктів є їхня спроможність рости і розмножуватися. Всі об'єкти живогосвіту можна умовно розділити на декілька царств: як-от, мікроорганізми, гриби, рослини, тварини (птиця), люди. Живий світ дуже різноманітний. Але є одна дуже важлива властивість у всіх живих істот - це їхня клітинна будівля, клітини - це цеглинки, із яких складаються всі живі істоти, їхньої тканини, органи й організми в цілому.
Клітина - це найменша форма організованої живої матерії, спроможна в підхожих для неї середовищу й умовах існувати самостійно. Рослини, тварини, люди є багатоклітинними, а мікроорганізми, як правило, істоти одноклітинні. Між різноманітними живими істотами йде постійна боротьба. У цій боротьбі людина не завжди виходить переможцем.
Біологічними називаються небезпеки, що відбуваються від живих об'єктів. Носіями біологічних небезпек є всі середовища проживання (повітря, вода, грунт), рослинність і тваринний світ, самі люди. Наслідком біологічних небезпек є різноманітні хвороби, травми різної ваги, у тому числі і смертельні. Роздивимося ці небезпеки.
Мікроорганізми - це дрібні, переважно одноклітинні істоти, видимі тільки в мікроскоп, що характеризуються величезною розмаїтістю видів, спроможних існувати в різноманітних умовах. Більшість мікроорганізмів виконують корисну роль у круговороті речовин у природі, широко використовуються в харчовій промисловості, у сільському господарстві і при виробництві різноманітних лікарських препаратів. Деякі види мікроорганізмів є хвороботворними, або патогенними. Вони викликають хвороби рослин, тварин і людини.
Серед патогенних мікроорганізмів розрізняють бактерії, віруси, рикетсії і спірохети. Бактерії - типові представники мікроорганізмів. Вони мають форму правильних кульок (коків) або паличок. Бактерії всюдисущі і дуже витривалі. Їх знаходили у воді гейзерів, у вічній мерзлоті Арктики, вони не загинули у відкритому космосі і при впливі смертельної дня людини дози випромінювання. Бактеріальними захворюваннями єчума, туберкульоз, холера, дизентерія, менінгіт і ін.
Віруси - дрібні некліткові частки, станіз нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки. Вони значно менше бактерій, їх не затримують найтонші порцелянові фільтри. Віруси є клітинними паразитами, вони живуть і розмножуються в клітині, заражають її і призводять до загибелі. Вірусними захворюваннями є віспа, грип, енцефаліт, кір, гепатит і снід.
Рикетсії - дрібна хвороботворна бактерія, розмножуються в клітинах хазяїна (також як віруси), викликають висипний тиф, ку-лихоманку й інші захворювання.
Спірохети - мікроорганізми, клітини яких мають форму тонких звитих ниток. Живуть у стоячих і стічних водах. Патогенні спірохети - збудники сифілісу, поворотного тифу, лептоспірозу й інших хвороб.
Епідемії чуми, тифу, холери, грипу й інших інфекційних захворювань відносили в минулого сторіччя сотні тисяч і мільйони життів. У I348-I350 м.м. у Європі від епідемії чуми загинуло більш 7,5 млн. чоловік, тобто майже половина всього населення. Під час епідемії чуми в Москві (1364 р.) уживих залишилося так мало людей, що вони не могли поховати мертвих. У ті часи люди не знали причин цих страшних хвороб.
У 1590 році Янсеном (Нідерланди) був побудований перший мікроскоп, проте, у перші побачити бактерії вдалося голландцю Левенчуку тільки в 1676 році. Відкриття Левенчука стало початком нової науки - мікробіології. Її основоположником визнаний французький учений Луї Пастер (1822-1895). Він установив, що кожне інфекційне захворювання виникає в результаті патогенної діяльності особливого виду мікробів і запропонував використовувати принцип ослаблення збудника. Ослаблений збудник, не викликаючи захворювання, створює імунітет в організмі людини або тварини, якій зроблене щеплення.
Це й інші відкриття дозволили знайти ефективні засоби лікування багатьох страшних хвороб і перемогтиїх. Проте не усі хвороби легко піддаються лікуванню. Так, грип відомий дуже давно (його епідемія була описана ще Гіппократом у 412 році до н.е.), але і донині він залишається небезпечним інфекційним захворюванням.
У січні 1918 року в Іспанії почалася епідемія грипу, “іспанка” обминула весь світ і віднесла 20 млн. життів - більше,чим перша світова війна. У 1957 році від "азіатського грипу" загинуло більш 1 млн. чоловік. Епідемії грипу - досить часте явище на території України, для багатьох жителів ця хвороба закінчується важкими ускладненнями, а для деяких і летального виходу.
Чому дотепернемає надійних щеплень проти грипу? Надається, що вірус грипу дуже швидко змінюється. Не встигнули зробити вакцину проти однієї форми грипу, як збудник хвороби з'являється вже в новому образі.
У 1981 році відкритий СНІД, названий "чумою XX сторіччя" через відсутність ефективних засобів для його лікування. Декілька пізніше відкрита "хворобаЛайма" - важке захворювання, що важко розпізнається і погано піддається лікуванню. Носіями цієї хвороби є кліщі кровососи. Їхні колонії виявлені в 1998 р. у лісопарковій зоні м. Києва й в інших регіонах. Це нова істотна небезпека для жителів України.
Для оцінки мікробного утримання середовища застосовується принцип біологічного нормування. Так, першим стандартом якості питної води став непрямий показник - не більш 100 бактерій у 1мл води. Він прийнятий у якості нормативу загального бактеріального забруднення.
Другим показником є кількість кишкових паличок, дослідженнями учених установлено, що кишкова паличка може служити санітарно-показовим мікроорганізмом. Прийнятим стандартом є наявність у I л води не більш 3 кишкових паличок. Це значить, що в такій воді відсутні життєздатні хвороботворні мікроби.
Хвороботворні мікроби і їхні токсини потрапляють в організм людини з повітрям через органиподиху, із їжею, водою і через шкіру. Переносниками хвороботворних мікробів є комахи (мухи, комарі, кліщи), гризуни (миші, пацюки) птиця,тварини і людина.
Людина має гарний природний захист від хвороботворних мікробів. Перша лінія оборони - наша шкіра, проте найменша ранка відчиняє доступ мікробам в організм. У носовій порожнині мікроорганізми затримуються дрібними волосинками. У ротовій порожнині бактерії затримуються слиною, у якій знаходиться бактерицидна речовина лізоцим. Лізоцим розчиняє клітинні стінки ряду бактерій і знищуєїх . Але якщо мікробам усе-таки вдасться проникнути в організм, теїх чекає кисле середовище шлунка, що знищує велику частину мікроорганізмів. Деякі мікроби все-таки потрапляють в кишечник але і тутїх чекає чергову перешкоду. Білі кров'яні тельця (лейкоцити) спроможні активно захоплювати і поглинати сторонні мікроби, що проникнули в організм. Це явище називається фагоцитозом (імунітетом). Імунітет буває придбаним і природним (уродженим). Придбаний імунітет є слідством захисних щеплень (вакцинації).
Для винятку впливу біологічних небезпек необхідно, у першу чергу, строго додержуватися правила гігієни. Старанно, особливо перед їжею, мити руки з милом. Воду необхідно використовувати тількиз перевірених джерел і пити тільки кип'ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обдавати окропом. При догляді за хворим надівати халат і ватно-марлеву пов'язку. У помешканні, де знаходиться хворий, необхідно щодня проводити вологе прибирання з застосуванням дезинфікуючих засобів.
При погрозі або виникненні епідемій не відмовляйтеся від захисних щеплень, не виходитез будинку без крайньої необхідності й уникайте місць великого скупчення людей.
З метою попередження поширення інфекційних захворювань і успішного їх лікування, крім того, проводяться: ізоляційно-обмежувальні заходи (обсервація і карантин); протиепідемічні і спеціальні профілактичні заходи (дезінфекція, дезинсекція, дератизація, захисні щеплення, застосування сучасних методів лікування, різноманітних лікарських препаратів, вітамінів і ін.).
До біологічних небезпек також відносяться отрутні грибиі рослини (бліда поганка, червоний мухомор, чілібиха, що містить стрихнін, анчар, білена), комахи(павуки, скорпіони, мухи, комарі, кліщі, сарана), рептилії (змії, ящірки, крокодили), хижі звірі (леви, тигри, шакали,вовки).
Захист від цих небезпек - знання отрутних грибів і рослин, а також норм і правил поводження в місцях перебування комах, змій і хижаків (не з'являтися в небезпечних місцях, бути гранично уважним і обережним).