Паливні системи фірми BOSCH.

Компанія Bosch почала експерименти зі створення бензинового впорскування ще у 1921

році.

У результаті численних експериментів (1923ч1928 рр.) було створено першу систему

бензинового впорскування, що знайшла своє застосування на авіаційних двигунах. Ця система

забезпечувала більшу надійність і потужність двигуна, що було основним для авіаційної техніки

того часу.

На автомобільній виставці 1951 року у м. Франкфурті було представлено перший

серійний автомобіль із двотактним двигуном, що оснащений системою бензинового

впорскування Bosch. У порівнянні з карбюраторними він споживав на 20% менше бензину й

одночасно мав на 5 к.с. більшу потужність (28 к.с. замість 23 к.с.).

Першим серійним чотиритактним двигуном із системою бензинового впорскування

компанії Bosch був Mercedes 300 L.

1967 р.: D-Jetronic (D – Drucksensor, з німецької „ датчик тиску”).

Перша система впорскування палива з електронним керуванням. Електронасос подає

паливо під постійним тиском 0,2 МПа до електромагнітних форсунок, які періодично (циклічно)

впорскують паливо у впускні трубопроводи, де воно й змішується з повітрям. Оскільки тиск

палива постійний, його кількість визначається тривалістю відкритого стану форсунки.

Електронний блок керування (БК), який виконано на 25 транзисторах, визначає тривалість

керуючого імпульсу залежно від температурного режиму, частоти обертання й навантаження

двигуна. Інформація про навантаження міститься в сигналі датчика розрідження у впускному

колекторі. Назву «Jetronic» фірма Bosch використовує для систем, що керують тільки

паливоподачею.

1973 р.: K-Jetronic (K – Kontinuierlich, „постійно”).

Паливо, що подається електронасосом, проходить через регулятор-розподільник до

форсунок, які безупинно впорскують у трубопроводи. Плунжер регулятора, що змінює перетин

потоку палива, зв'язаний через важіль із пластиною, що розташована перпендикулярно потоку

повітря у впускному тракті перед дросельною заслінкою. Зміна витрати повітря викликає

переміщення плунжера регулятора й, відповідно, зміну подачі палива. Пізніше, відповідно до

екологічних вимог, ця система була доповнена допоміжним БК, лямбда-зондом,

електроклапаном і деякими іншими вузлами. Тиск впорскування – 0,5ч0,55 МПа.

1973 р.: L-Jetronic (L – Luft, з німецької „повітря”) 1974 Porsche 914.

Електронна система впорскування з безпосереднім виміром витрати повітря й

електромагнітними форсунками.

Паливо від електронасоса подається до форсунок магістраллю, у якій установлено

регулятор тиску, який підтримує постійну різницю між тиском палива й повітря у впускному

колекторі 0,25ч0,3 МПа, що дозволяє більш точно дозувати паливо. Датчик витрати повітря

містить поворотну заслінку, яку з'єднано зі зворотною пружиною й потенціометром. У датчик

витрати повітря убудовано датчик температури для урахування залежності густини повітря від

його температури. Для спрощення всі форсунки електрично з'єднані паралельно й здійснюють

впорскування один раз при кожному оберті колінчастого вала. Для деяких ринків випускалися

спеціальні модифікації, що розрізнялися деталями: LE-Jetronic для Європи й LU-Jetronic для

США.

 


1976 р.: Початок виробництва лямбда-зонда.

1979 р.: М-Motronic.

Назву «Motronic» фірма Bosch застосовує до систем, що одночасно управляють

паливоподачею і запалюванням від одного БК відповідно до загальних критеріїв оптимізації.

Систему виконано на основі L-Jetronic.

1981 р.: LH-Jetronic (L – Luft, „повітря”, H – HeiЯe-leitung, „гаряча нитка”).

Створена на основі L-Jetronic і відрізняється застосуванням датчика масової витрати

повітря. Повітря, яке надходить у двигун, обдуває вольфрамову спіраль, що підігрівається, та є

частиною електричного вимірювального моста. Сигнал з датчика разом із частотою обертання

двигуна є основними величинами, що задають роботу системи.

Датчик температури, що убудовано у вимірник маси повітря, забезпечує незалежність

вихідного сигналу від температури повітря.

1982 р.: KE-Jetronic (E – Elektronik).

Подальший розвиток K-Jetronic. Відрізняється конструкцією регулятора-розподільника, у

який додатково убудовано електрогідравлічний регулятор, що керується мікропроцесорним БК.

Крім того, датчик витрати повітря з'єднано не тільки із плунжером, як у K-Jetronic, але й з

потенціометром, сигнал з якого надходить у БК.

1986 р.: Mono-Jetronic.

Система центрального (або одноточкового) впорскування з електронним керуванням

містить тільки одну електромагнітну форсунку, що встановлена перед дросельною заслінкою.

Паливоповітряна суміш надходить у циліндри двигуна так само, як і при застосуванні

карбюратора. За точністю паливоподачі займає проміжне положення між карбюратором і

розподіленим впорскуванням. Невисока вартість дозволила оснастити автомобілі малого й

середнього класу системою бензинового упорскування без істотного збільшення їхньої ціни.

1989 р.: Mono-Motronic.

Система Mono-Jetronic, що оснащена електронним запалюванням і мікропроцесором,

була використана у серійному виробництві автомобілів під назвою Mono-Motronic.

1989 р.: МР-Motronic.

У якості датчика навантаження двигуна використається датчик розрідження у впускному

колекторі.

1989 р.: система EGAS.

Cистема EGAS оснащена датчиком педалі акселератора. Блок керування Motronic

аналізує сигнал датчика і з урахуванням параметрів мотора змінює розташування дросельної

заслінки, що приводиться в рух електромотором.

1991 р.: У БК додано інтерфейс для інформаційного обміну з іншими мікропроцесорними

системами керування (протибуксувальна система, автоматична коробка передач тощо) через

високошвидкісний канал CAN.

1994 р.: МЕ-Motronic.

Система на базі М-Motronic. Додано систему EGAS.

2000 р.: Система безпосереднього впорскування MED-Motronic.

Система Motronic MED 7, керуючи крутним моментом двигуна, дозволяє, завдяки роботі

двигуна на особливо збіднених пальних сумішах, сполучати мінімальну витрату палива

(економія до 15ч20%) з гарною динамікою руху автомобіля. Тиск впорскування – до 12 МПа.

2005 р.: Друге покоління систем безпосереднього впорскування – DI-Motronic.

Удосконалена система прямого впорскування відрізняється новими інжекторними

клапанами високого тиску із багатоструменевими розпилювачами, поліпшеним

одноциліндровим насосом високого тиску і більш сучасним блоком керування двигуном.

Інжектори другого покоління DI-Motronic розраховані на більш високий тиск палива, до 20 МПа

замість 12 МПа, оснащені соленоїдним приводом і багатоканальними клапанами зі змінною

конфігурацією.

Ще одна нова розробка Bosch – п’єзоінжектори для технології струминного керування

прямим впорскуванням, також розраховані на тиск палива 20 МПа. Вони відрізняються

 


надзвичайно малим часом спрацьовування, що дозволяє використати дуже гнучкі стратегії

впорскування. Необхідний напір у паливопроводі забезпечує новий одноциліндровий насос

високого тиску. Він приводиться в рух додатковим кулачком на розподільному валу і має два

гідравлічні з'єднання – для паливопостачання і для трубки подачі палива (канал високого тиску).

У нового насоса нижче витрата енергії, вона менше і легше більш ранніх моделей. Bosch

розробив схеми і функції керування двигуном для всіх процесів згоряння в системах прямого

впорскування й усіх типів двигунів. Комплексне вдосконалення системи DI-Motronic полегшує

перехід звичайних бензинових двигунів у режим прямого впорскування.