Елементи системи

 

Паливні баки мають витримувати подвійний робочий тиск контуру низького тиску.

Надлишковий тиск стравлюється крізь отвори або клапани.

Паливні фільтри охороняють паливну систему від забруднення. За призначенням

розрізняють фільтри грубого очищення і фільтри тонкого очищення.

Фільтр грубого очищення призначений для фільтрації великих часток. Встановлений

перед паливопідкачувальним насосом. За типом бувають:

- поглинаючими (з намоткою на каркас бавовняного або синтетичного шнура);

- щілинними (з пакетом тонкометалічних пластин на валу);

- стрічково-щілинними (з пакетами перфорованої стрічки);

- сітчастими (з сіткою з кроком 300 мкм);

- седиментаційними (відстійники з ламінарним потоком палива).

Більшість фільтрів грубого очищення мають пробку для зливання відстою та є розбірними

для їх очищення.

Фільтр тонкого очищення (рис. 12.2) повинен відсіювати 96ч99,4% домішок та води.

Найбільш поширеною конструкцією є змінний паперовий, картонний або синтетичний

фільтроелемент. У нижній частині мається пробка для зливання води, яка затримується порами

фільтроелемента.

Часто фільтри виконують здвоєними – грубого та тонкого очищення (рис. 12.3), або два

фільтра тонкого очищення, що з’єднані паралельно або послідовно.

 

Рисунок 12.2. Конструкція (а) та схема роботи (б) фільтра тонкого очищення палива:

1 – кришка; 2 – стакан; 3 – фільтроелемент; 4 – розпірна трубка; 5 – водозбірник; 6

зливна кришка; 7 – підвідний канал; 8 – відвідний канал

 

 


 

Рисунок 12.3. Седиментаційний фільтр грубого

очищення (ліворуч) та фільтр тонкого очищення

(праворуч):

1, 11 – гайки кріплення стаканів; 2 – заспокоювач

відстою; 3, 7 – стакани фільтрів; 4 – дефлектор; 5

– прокладка; 6 – картонний кожух

фільтроелемента; 8 – фільтроелемент; 9

пружина; 10 – зливальна пробка

 

Трубопроводи низького тиску виконують з міді, сталі, полімерних матеріалів.

Трубопроводи високого тиску повинні забезпечувати надійну роботу системи при

тисках з пульсацією до 200 МПа в умовах досить високої вібрації. Тому виготовляють їх

звичайно з грузлої легованої сталі. Характерною рисою паливних систем високого тиску є

виникнення в них при роботі хвильових явищ, що обумовлені стискальністю рідкого палива. Рух

і відображення хвиль тиску можуть вносити істотні відхилення у роботу паливної системи при

зміні швидкості обертання двигуна і викликати, зокрема, вторинне впорскування палива через

форсунку. З цієї причини прагнуть знизити довжини паливопроводів високого тиску до

мінімальних значень (не більше 1,5 м). Якщо це здійснити не вдається, то встановлюють окремі

насоси для кожного циліндра або групи циліндрів.

Паливопідкачувальні насоси (насоси низького тиску) за конструкцією можуть бути

різними і залежать від типу системи. Вони постачають паливо до ПНВТ із запасом для

придушення газової фази та охолодження ПНВТ.

На легкових і легких вантажних автомобілях використовують електронасоси (рис. 12.4).

Він може бути убудованим у паливний бак або встановленим між баком та фільтром тонкого

очищення. Насос, як правило, роликовий. Робота їх аналогічна електробензонасосам. Вони також

можуть використовуватися у якості додаткових передпускових паливопідкачувальних насосів.

 

 

Рисунок 12.4. Електронасос: а – загальна конструкція; б – конструкція роликового насоса;

1 – клапан обмеження тиску; 2 – насос; 3 – електродвигун; 4 – зворотний клапан; 5 – шайба; 6

ролик; 7 – корпус

 

 


Шестеренні насоси із зовнішнім та внутрішнім зачепленням (рис. 12.5) використовують у

індивідуальних ПНВТ (із приводом від колінчастого вала через шестерні або ремінь, іноді

привод має муфту зчеплення) та акумуляторних системах (його вбудовано у ПНВТ). Для

видалення парових пробок встановлюють додатковий ручний насос.

 

Рисунок 12.5. Шестеренні насоси із зовнішнім (а) та внутрішнім (б) зачепленням

 

 

Пластинчасті (шиберні) насоси (рис. 12.6) використовують у розподільних ПНВТ

(розташовують на валу ПНВТ).

 

Рисунок 12.6. Шиберні

паливопідкачувальні насоси:

а – принцип дії; б – типи конструкцій; в

зовнішній вигляд; 1 – до ПНВТ; 2 – з бака

 

 


У системах з насос-форсунками використовують роторні насоси (рис. 12.7). Коли ротор

обертається, його кулачки переміщають порції палива від впускних каналів до випускних.

Розділення порцій забезпечують запірні клапани.

 

Рисунок 12.7. Роторний насос:

1 – ротор; 2, 5 – запірний клапан; 3, 4 – пружина; 6 – впускні канали; 7 – випускні канали

 

 

Поршневі насоси використовують у рядних ПНВТ. Поршень приводиться у дію

ексцентриком. Як правило, такі насоси мають додатковий поршень для ручного підкачування.

 

Рисунок 12.8. Схема поршневого

насоса подвійної дії (а) та його розріз (б):

1 – штовхач; 2 – впускний канал; 3

поршень ручного підкачування; 4

випускний клапан; 5 – робочий поршень; 6

– фільтр-відстійник

 

 


Система охолодження палива (рис. 12.9). Використовується у системах з насос-

форсунками та акумуляторних, де внаслідок високого тиску паливо нагрівається настільки, що

його перед зворотним зливом треба охолоджувати для захисту паливного бака і датчика рівня

палива. Охолодження здійснюється у теплообміннику, де теплота віддається охолодній рідині

системи охолодження ДВЗ, яка у даному випадку циркулює у окремому контурі з додатковим

радіатором.

 

 

Рисунок 12.9. Система охолодження палива:

1 – паливопідкачувальний насос; 2 – датчик температури палива; 3 – радіатор; 4

паливний бак; 5 – розширювальний бачок; 6 – система охолодження ДВЗ; 7 – насос системи

охолодження палива; 8 – додатковий радіатор

 

 

Паливні насоси високого тиску дизелів виконують наступні функції:

- дозування палива у циліндр відповідно до режиму роботи двигуна;

- забезпечення подачі палива в камеру згоряння у необхідний момент (функція

фазування), за визначений період часу і за заданою характеристикою впорскування (законом

подачі).

Конструкції ПНВТ розглянемо окремо.