Охолодження повітря
На багатьох ДВЗ з наддувом установлюється проміжнийохолодникнаддувногоповітря
(14.4) (intercooler, aftercooler). При наддуві температура повітря за компресором підвищується,
тому при середньому і високому наддуві здійснюють проміжне охолодження повітря між
компресором і впускним трубопроводом двигуна. Це сприяє поліпшенню масового наповнення
циліндрів, підвищенню потужності і паливної економічності двигуна, зниженню теплової
напруженості його деталей, зменшенню температури газів перед турбіною.
Повітря можна охолоджувати спеціальними охолодниками або за допомогою випарного
охолодження – впорскування в повітря легковипарних речовин (спирту, аміаку, води тощо).
Перший засіб отримав найбільше поширення.
Застосовують два типи охолодників: повітря-повітряні і рідинно-повітряні. Вони можуть
бути як трубчастими, так і пластинчастими.
Повітря-повітряний охолодник (рис. 14.38) установлюють перед або поряд з масляним і
рідинним радіаторами двигуна, рідше – зверху ДВЗ (рис. 14.39). Прокачування атмосферного
повітря через охолодник здійснюють вентилятором системи охолодження двигуна або
автономним вентилятором. Охолоджуване повітря рухається усередині латунних або
алюмінієвих трубок серцевини охолодника, яка аналогічна тій, що застосовують звичайно у
радіаторах системи охолодження.
Рисунок 14.38. ДВЗ з наддувом та охолодником повітря (SAAB)
Рисунок 14.39. ДВЗ з компресором Roots та охолодником повітря (Mini)
При рідинно-повітряному охолодженні (рис. 14.40) рідина системи охолодження за
допомогою насоса (спеціального або наявного у системі охолодження двигуна) циркулює через
охолодник з мідними трубками і радіатор.
Рисунок 14.40. ДВЗ з турбонаддувом та рідинно-повітряним охолодженням
Хоча теплообмін між охолоджуваним повітрям і охолодною рідиною за інших рівних
умов відбувається більш інтенсивно, ніж між охолоджуваним і охолодним повітрям, у цілому
повітря-повітряні охолодники більш ефективні, ніж рідинно-повітряні, через більший перепад
температури між повітрям і охолодним агентом.