Способи пуску ДВЗ

 

Пуск двигуна можливий тільки в тому випадку, коли колінчастий вал приводиться в

обертання допоміжним пристроєм. Провертання колінчастого вала від стороннього джерела

енергії – необхідна умова пуску двигуна. Джерело енергії і пусковий пристрій складають

систему пуску двигуна.

Система пуску повинна забезпечувати прокручування двигуна з мінімальною частотою

обертання колінчастого вала. Мінімальна пускова частота обертання для карбюраторних

двигунів складає близько 35ч50 хв^-1, автотракторних дизелів – 120ч240 хв^-1. Момент пуску має

забезпечити подолання наступних складових: опору сил тертя, втрат тертя на привод

допоміжних агрегатів, втрат на газообмін, протидії сил інерції рухомих частин при розгоні

двигуна.

Вимоги до систем пуску:

- малі затрати енергії і часу на здійснення пуску;

- малі габаритні розміри;

- надійність роботи у різних кліматичних умовах.

Найбільше поширення одержали електричні системи пуску, а також повітряний запуск.

Основна перевага електричних систем пуску з живленням від акумуляторної батареї –

зручність експлуатації і мінімальні витрати на обслуговування. На автомобільних і тракторних

двигунах встановлюють для пуску спеціальні електричні двигуни постійного струму –

електростартери. Крутний момент від них до вала привода передається за допомогою пари

зубчастих коліс, що вводяться у зачеплення з маховиком у період пуску. Потужність стартера

досягає 15 кВт.

Повітряний пуск (рис. 16.1) застосовують на дизелях середньої і великої потужності. У

таких системах у період пуску у циліндри в такті розширення подають стиснене повітря під

тиском з пускових балонів. До складу системи входять компресор, балони з запасом стисненого

повітря на кілька пусків, повітряпроводи, повітророзподільник і повітряні клапани. Подібні

системи застосовують переважно для пуску стаціонарних і суднових багатоциліндрових дизелів.

Пуск пневмостартером застосовують на двигунах мотовозів, що працюють у шахтах і на

рудниках, де небезпека вибуху газів від іскріння виключає можливість застосування

електростартерів.

 

 

 

Рисунок 16.1. Система повітряного пуску: загальна схема (а) та ділянка між циліндром і

повітророзподільником (б):

1 – циліндр; 2 – пусковий клапан; 3 – манометр; 4 – повітророзподільник; 5 – кран-

редуктор; 6 – балони

 

 

Пуск допоміжним поршневим двигуном (рис. 16.2), що застосовують на тракторних

дизелях, має ту перевагу, що колінчастий вал основного двигуна може провертатися практично

необмежений час. Потужність пускових карбюраторних двигунів, які застосовують для пуску

тракторних дизелів великої потужності, вибирають рівною близько 20% потужності двигуна, що

пускається. Ці двигуни виконують як чотири-, так і двотактними, з частотою обертання вала

3500ч4500 хв^-1, обмеженою граничним регулятором. Передавальний механізм такого двигуна

має автоматичну роз'єднувальну муфту і понижувальну одноступінчасту передачу, що

складається із шестірні пускового двигуна і зубцюватого вінця маховика, а в деяких

конструкціях – двоступінчасту передачу для попереднього провертання вала двигуна під час

прогріву при малій частоті обертання і потім наступного збільшення частоти обертання для

пуску. Пуск пускового карбюраторного двигуна виконується електричним стартером. Крім того,

передбачена можливість пуску його вручну за допомогою витяжного шнура, який намотують на

маховик.

 

 

Рисунок 16.2. Пусковий двигун і редуктор дизеля КДМ-100:

1 – вал пускової рукоятки; 2 – вал передачі; 3 – пусковий ДВЗ; 4 – маховик; 5 – муфта

зчеплення; 6 – шестірні редуктора; 7 – механізм включення

 

 

Ручний пуск застосовується тільки для двигунів невеликої потужності: мотоциклетних,

переносних установок.

Пуск інерційним стартером базується на використанні спеціального маховика, який

запасає енергію при його розкручуванні електродвигуном або вручну. Недоліком його є великі

втрати часу на пуск.

Пуск гідромотором забезпечується за рахунок рідини, що поступає з гідропневматичного

акумулятора. У акумуляторі мається два резервуари з робочою рідиною і повітрям, яке стиснуте

до 30 МПа. Резервуари розділені рухомою мембраною.

Пуск дизеля на бензині використовується досить рідко (наприклад, Д-24). При цьому

двигун повинен мати можливість зниження ступеня стиску, додаткову камеру згоряння та

агрегати бензинової системи живлення.