У карбюраторних ДВЗ для полегшення пуску у вхідному каналі карбюратора
встановлюється повітряна заслінка, що забезпечує збагачення суміші в період пуску. Дросельна
заслінка при цьому частково відкривається. В міру прогріву двигуна повітряна заслінка вручну
чи автоматично відкривається і при досягненні робочої температури двигуна вона цілком
відкрита.
16.4. Особливості пуску дизелів
Мінімальна пускова частота дизеля значно вище, ніж карбюраторного двигуна внаслідок
особливостей сумішоутворення і запалення. При низькій частоті обертання колінчастого вала є
великі відносні витоки повітря через нещільності поршневих кілець і клапанів, що знижує
температуру повітря наприкінці процесу стиску. Крім того, погіршується розпилення палива
підвищеної в'язкості. В'язкість дизельного масла вище, ніж масла для карбюраторних двигунів,
що, у свою чергу, вимагає збільшення потужності пристроїв пуску.
Для полегшення запалення робочої суміші під час пуску циклову подачу палива
збільшують у 2ч3 рази з одночасним зменшенням кута випередження впорскування палива. У
дизелях з розділеними камерами обов’язково установлюють свічірозжарювання (16.2) з
нагрівальною електричною спіраллю (рис. 16.7), у дизелях з нерозділеними камерами їх
встановлюють не завжди. Свіча швидко (за 4 с) нагріває суміш до 850°С. Існують свічі з
відкритою спіраллю.
Рисунок 16.7. Розташування свічі розжарювання у вихровій камері згоряння (а) та будова
штифтової свічі (б):
1 – форсунка; 2 – свіча розжарювання; 3 – камера згоряння; 4 – наконечник; 5 – ізоляційна
прокладка; 6 – подвійне ущільнення; 7 – стержень; 8 – корпус; 9 – ущільнення захисної
оболонки; 10 – нагрівальна спіраль; 11 – оболонка; 12 – порошок