V-подібні ДВЗ

 

V-подібні двигуни розрізняються за кутом розвалу β (рис. 1.16). Якщо він дорівнює 180є,

такий двигун називають опозитним(1.43). У інших випадках кут розвалу визначається, як

правило, кількістю циліндрів та конструктивними міркуваннями.

Найбільше розповсюдження одержали шестициліндрові, восьмициліндрові та

дванадцятициліндрові ДВЗ, рідше зустрічаються чотири- та десятициліндрові. При підборі

порядку роботи двигуна виходять з двох принципів:

- колінчастий вал повинен бути симетричним;

- по можливості чергувати спалахи у лівому та правому рядах циліндрів.

 


 

Рисунок 1.16. V-подібні ДВЗ з кутом розвалу 90є (а) та 180є (б).

 

 

Двоциліндрові V-подібніДВЗ (рис. 1.17). Встановлюються на мотоциклах (як двотактні,

так і чотиритактні). Оптимальний кут розвалу (найкраще балансування) дорівнює 90є (Moto

Guzzi, Ducati) але може й бути іншим: 45° (Harley-Davidson), 75° (Suzuki), 52° (Honda), 80°

(Honda CX-500), 47° (Vincent), 42° (Indian), 60° (Aprilia).

ДвоциліндровіопозитніДВЗ (рис. 1.18). Порівняно з попередньою конструкцією,

перевагою цієї є кращі умови охолодження циліндрів (мотоциклетні ДВЗ, як правило, мають

повітряне охолодження). Ставлять на мотоцикли (Moto Guzzi, ВMW). У перші роки після Другої

світової війни такі мотори ставили на французькі автомобілі Panhard, Citroлn 2CV.

 

Рисунок 1.17. Двоциліндровий V-подібний ДВЗ (Harley Davidson/Porsche)

 

 


 

 

Рисунок 1.18. Двоциліндровий опозитний ДВЗ („Днєпр” МТ)

 

 

Чотирициліндрові V-подібніДВЗ (рис. 1.14,а). Порядок роботи такого двигуна – 1-3-2-4

або 1-3-4-2. Достатньо рідко, але зустрічається як на автомобілях (Lancia Lambda, Augusta,

Artena, Aprilia, Ardea, Appia та Fulvia; Ford Essex та Taunus; ЗАЗ-966, -968, -968М), так і у

мотоциклах (Honda, Yamaha).

ЧотирициліндровіопозитніДВЗ (рис. 1.20). Порядок роботи – 1-4-3-2. Іноді

використовуються на автомобілях (Volkswagen Beetle, T3 та Kombi; Porsche 356, 912 та 914;

Citroлn Ami Super, GS, GSA та Axel; Alfa Romeo Alfasud, Arna, Alfa Romeo 33, Sprint та Alfa Romeo

145/146; Lancia Flavia та Gamma; Subaru), на мотоциклах (Honda GL1000 Gold Wing), у авіації

(Lycoming (для Cessna), Continental Motors).

 

 

Рисунок 1.19. Чотирициліндровий (а), шестициліндровий (б) та восьмициліндровий (в)

V-подібні ДВЗ

 


 

Рисунок 1.20. Чотирициліндровий опозитний ДВЗ

 

Рисунок 1.21. Шестициліндровий рядно-зміщений ДВЗ (Volkswagen)


 


Шестициліндрові V-подібніДВЗ (рис. 1.19,б). Порядок роботи 1-4-2-5-3-6. Кут розвалу

60є або 90є (якщо вони розроблені на основі 8-циліндрових). У другому випадку вони можуть

працювати неритмічно (чергування спалахів 90є-150є-90є-150є-90є-150є), якщо не ускладнювати

конструкцію колінчастого вала. Широко розповсюджені на автотракторному транспорті. Існують

конструкції з кутом розвалу 54є (GM/Opel V6), унікальні 65° (Ferrari Dino V6 з несиметричним

колінчастим валом). На початку ери Formula One існували моделі з розвалом 120є.

Окремо треба відмітити рядно-зміщені двигуни Volkswagen VR6 з кутом розвалу 10,6°

та 15° (рис. 1.21). Вони займають проміжне положення між рядними та V-подібними моторами.

За габаритами вони не перевищують рядні 4-циліндрові, мають спільну на два ряди головку

блоку. На базі цього двигуна було розроблено 5-циліндрову версію VR5 (єдиний у історії V-

подібний ДВЗ з непарною кількістю циліндрів).

ШестициліндровіопозитніДВЗ (рис. 1.22). Такі ДВЗ використовують лише декілька

автомобільних фірм: Tucker (1948 Tucker Sedan), Chevrolet (1960 Corvair), Porsche (Boxster,

Cayman, 911), Subaru (SVX, Legacy, B9 Tribeca). Як правило, такий мотор розташовано у задній

або середній частині автомобілі. Серед авіаційних фірм можна назвати Lycoming (для Cessna),

серед мотоциклетних – Honda (Gold Wing та Valkyrie).

 

 

Рисунок 1.22. Шестициліндровий опозитний ДВЗ (Porsche Cayman)

 

 

Восьмициліндрові V-подібніДВЗ (рис. 1.19,в). Порядок роботи 1-5-4-2-6-3-7-8 або 1-5-4-

8-6-3-7-2. Кут розвалу, як правило, дорівнює 90є (єдине відоме виключення – Ford Duratec V6 з

кутом 60°, та деякі авіаційні V8 мали кут 45є). Мають дуже широке розповсюдження в усіх видах

 


автотракторної техніки. Також розрізняються за конструкцією колінчастого вала: з кутом 90°

між кривошипами (найбільш розповсюджена схема) та 180° (спортивні моделі Coventry Climax,

Ferrari Dino, Lotus Esprit V8, TVR Speed Eight, Cosworth DFV). Дуже часто на їхній базі

розроблюють мотори V6 та V10.

ВосьмициліндровіопозитніДВЗ. Дуже рідка схема. Найбільш відомий мотор такої

конструкції – 3-литровий Porsche 908 та його 1,5-литрова версія для Formula 1. У авіації – Jabiru

Aircraft 5100. Доречі, усі вони – повітряного охолодження.

Десятициліндрові V-подібніДВЗ (рис. 1.23). Не дуже поширена конструкція. Як

правило, вони розроблюються на базі V8, тому кут розвалу дорівнює 90є (виключення: Porsche

Carrera GT – 68є, Renault V10 – 110°).

 

 

Рисунок 1.23. Десятициліндровий V-подібний ДВЗ (Audi)

 

 

ДесятициліндровіопозитніДВЗ. Надзвичайно рідка схема. Експерименти у цій області

проводив лише Chevrolet на базі 6-циліндрового опозитного Corvair.

Дванадцятициліндрові V-подібніДВЗ (рис. 1.24). Кут розвалу, як правило, 60є

(виключення: Ferrari Dino – 65є). Поширені у автомобілях представницького класу (бензинові)

та великих вантажівках (дизелі). У авіації такими двигунами оснащували бойові літаки 1920-

1940-х рр. (мотори Renault, Sunbeam, Rolls-Royce Merlin, Клімов ВK-105…108, Мікулін АМ-

 


34…42, Allison V-1710, Daimler-Benz DB 600 (потужністю 0,75-1,12 МВт), Daimler-Benz DB 605D

(потужністю 1,5 МВт), дирижаблі Zeppelin (виробництва фірм Maybach тa Daimler). Також їх

використовують у дизельних локомотивах та морських суднах.

 

 

Рисунок 1.24. Дванадцятициліндровий V-подібний ДВЗ (GM Northstar)

 

 

ДванадцятициліндровіопозитніДВЗ використовувалися лише у перегонах Formula One

та схожих змаганнях (Ferrari 512, Porsche 917, Alfa-Romeo), у серійних автомобілях – Ferrari

Berlinetta Boxer, Ferrari Testarossa.

Шістнадцятициліндрові V-подібніДВЗ. (рис. 1.25). У історії автомобільного

транспорту таких серійних двигунів було лише три: Marmon Sixteen (1931 р., кут розвалу 45°),

Cadillac V16 7.4 L (1930 р., кут розвалу 45°), Cadillac V16 7.0 L (1938 р., кут розвалу 135°). Також

були одиничні екземпляри: Cadillac Northstar V16 2003 р., Rolls-Royce 100EX, British Racing

Motors Formula 1, 1951 р. Серед інших галузей можна назвати залізничні локомотиви, у

минулому – авіацію (двигун виробництва Chrysler на XP47H Thunderbolt 1945 р.).

ШістнадцятициліндровіопозитніДВЗ. Єдиний відомий приклад – Porsche 917. Але у

виробництво автомобіль так і не потрапив.

 


 

 

Рисунок 1.25. Шістнадцятициліндровий V-подібний ДВЗ (Cadillac Sixteen Northstar V16)