Загальна характеристика процесу

 

Основними ознаками робочого циклу двигунів з примусовим запалюванням (1.13) є:

1. Відносно низький ступінь стиску (1.28) свіжого заряду (ε = 7ч11 і трохи вище);

2. Приготування пальної суміші (1.30) з легкого палива та повітря, як правило, поза

циліндром двигуна у спеціальному приладі – карбюраторі (карбюраторні двигуни) або за

допомогою впорскування такого палива у впускний трубопровід, а також у циліндр;

3. Запалювання суміші наприкінці процесу стиску електричною іскрою;

4. Неповнота згоряння при недостачі кисню, що проявляється наявністю у відпрацьованих

газах, головним чином, оксиду вуглецю.

 

 

Процеси сумішоутворення (5.1) й згоряння у двигуні з примусовим (іскровим)

запалюванням визначаються фізико-хімічними властивостями палива, способом його подачі

(для бензину – впорскування або карбюрація (5.2)) або змішувачем газового двигуна, а також

режимом його роботи.

Від складу і якості паливоповітряної суміші, яка отримана при сумішоутворенні, залежить

ефективність процесу згоряння. Повнота і швидкість згоряння палива визначаються такими

факторами, як однорідність суміші, швидкість, місце і час утворення суміші.

За складом у залежності від коефіцієнту надлишку повітря (2.5) розрізняють суміш:

- нормальну (стехіометричну)(5.3) – α = 1;

- збіднену (5.4) – α = 1,05ч1,15;

- збагачену(5.5) – α = 0,85ч0,95;

- бідну (5.6) – α > 1,15;

- багату(5.7) – α < 0,85.

Однорідною (гомогенною) називають суміш, у якій біля кожної молекули палива

розташована однакова кількість молекул кисню, азоту й інших компонентів. Суміш, що

складається з компонентів, що знаходяться в різних агрегатних станах, завжди неоднорідна, тому

її називають двофазною (гетерогенною).