При згорянні однорідних вуглеводневих палив максимальна швидкість полум'я Uнмах
досягається при трохи збагачених пальних сумішах. У випадку, коли Uнмin=0,1 м/с полум'я гасне.
Збагачення суміші, при якому полум'я гасне, називається верхньою концентраційною
межею αmin, а межа можливого збідніння – нижньою концентраційною межею αmaxпоширення
полум'я. За цими межами горіння однорідних сумішей неможливо.
У ДВЗ має місце турбулентне горіння, що представляє собою процес турбулентного
змішення продуктів згоряння і свіжої суміші і потім згоряння останньої внаслідок підвищення її
температури. Швидкість згоряння визначається в основному турбулентними пульсаціями в КЗ і
інтенсивністю перемішування продуктів згоряння зі свіжою сумішшю.
Самозапалювання – це прогресуюче прискорення реакцій. Воно настає, коли швидкість
тепловиділення за рахунок хімічних реакцій перевищує швидкість відводу тепла в навколишнє
середовище.
У дизелі самозапалювання відбувається при впорскуванні палива в стиснене повітря; у
бензиновому двигуні – при детонації.
Запаленняйзгорянняпалива. У двигунах із примусовим запалюванням у результаті
подачі високої напруги між електродами свічі запалювання виникає іскровий розряд.
Іскра створює в робочій суміші невеликий об`єм з температурою 10000ч30000 К.
Температура цього об`єму швидко зменшується внаслідок тепловіддачі у свіжу суміш і
електроди. Навколишні шари суміші нагріваються, починається хімічна реакція та утворюється
сферичний фронт полум'я. Якщо швидкість виділення теплоти за рахунок реакцій достатня для
компенсації тепловідводу, то виниклий фронт горіння стійко розвивається. У противному
випадку полум'я гасне.
Для одержання високого індикаторного ККД двигуна необхідно повністю й вчасно
спалити паливо й виділити теплоту при знаходженні поршня поблизу ВМТ. Швидкість згоряння
суміші залежить від її однорідності й турбулізації в камері згоряння. Про якість згоряння можна
судити за допомогою індикаторної діаграми (рис. 5.11), на якій умовно виділяють три фази.
Перша фаза θ1 – період схованого згоряння – називається початковою фазою згоряння
або фазою формування фронту полум'я. Тривалість θ1 = 4ч6° повороту колінчастого вала (ПКВ).
Вона починається в момент подачі електричної іскри й закінчується, коли тиск у результаті
виділення теплоти в циліндрі буде вище, ніж при стиску суміші без згоряння. У цій фазі вогнище
горіння формується в зоні між електродами свічі при високих температурах, а потім
перетворюється у фронт полум'я. Температура підвищується без помітного збільшення тиску. У
цей період згоряє 2ч3% палива. На тривалість θ1впливають наступні фактори.
Склад суміші: максимальна швидкість згоряння й, отже, найменше значення θ1відповідає
складу суміші при α = 0,8ч0,9; значне збідніння суміші різко погіршує стабільність запалювання
аж до появи пропусків в окремих циліндрах.
Вихровий рух заряду: скороченню тривалості θ1сприяє інтенсивний вихровий рух заряду
в циліндрі при застосуванні гвинтових або тангенціальних впускних каналів. Але при збільшенні
швидкості і турбулентності потоку в зоні свічі запалення суміші утрудняється внаслідок
посиленого тепловідводу від виниклого невеликого вогнища горіння, при цьому θ1
подовжується.
Ступінь стиску: високі значення ε збільшують температуру й тиск робочої суміші; при
цьому росте швидкість згоряння й зменшується тривалість θ1.
Частота обертання: тривалість θ1у градусах ПКВ зростає зі збільшенням частоти
обертання.
Навантаження двигуна: при прикритті дросельної заслінки росте частка відпрацьованих
газів у робочій суміші, знижується її тиск і погіршується стабільність запалення, що збільшує
тривалість θ1.
Характеристики іскрового розряду: з ростом пробивної напруги, тривалості й
стабільності розряду θ1 зменшується.
Для нормального розвитку початкового вогнища горіння і надалі всього процесу згоряння
необхідно кут випередження запалювання φв.з. збільшувати з підвищенням n і зменшувати з
ростом Ne. З цією метою установлюють відповідно відцентровий і вакуумний регулятори
випередження запалювання. У сучасних напівпровідникових системах запалювання необхідний
кут установлюється за допомогою спеціальних пристроїв у залежності від крутного моменту,
складу суміші, тиску і температури навколишнього середовища і т.п.
Унаслідок неідентичності умов підпалювання пальної суміші в циліндрі двигуна розвиток
вогнища полум'я, що виникло від іскри, в окремих циклах буде відбуватися неоднаково.
Рисунок 5.11. Процес згоряння на індикаторній р-φ діаграмі ДВЗ з примусовим запалюванням
Друга фаза θ11– період видимого (швидкого) згоряння – називається основною фазою
згоряння. Вона триває до моменту досягнення максимального тиску циклу рz. Тривалість θ11
визначається турбулентним горінням, при якому максимальна швидкість поширення полум'я
може скласти 60ч80 м/с. У ній згоряє 80ч85% палива. Звичайно ефективний КПД ηе досягає
максимального значення, якщо друга фаза згоряння розташовується симетрично відносно ВМТ;
при повному навантаженні θ11 = 25ч30° ПКВ.
При підвищенні частоти обертання тривалість другої фази за часом зменшується
пропорційно зміні тривалості всього циклу, а в градусах ПКВ вона практично не змінюється
через турбулізацію заряду й підвищення швидкості фронту полум'я.
При розташуванні свічі запалювання в центрі камери згоряння значення θ11 зменшується.
Згоряння наприкінці фази θ11 не закінчується, тому середня температура циклу зростає й
досягає максимального значення після максимуму тиску (рzmax).
Підвищення тиску оцінюють швидкістю наростання тиску Δp/Δφ. Це відношення
характеризує жорсткість процесу згоряння:
При Δp/Δφ =0,11ч0,26 МПа/град протікання процесу згоряння вважають нормальним.
При Δp/Δφ < 0,1 МПа/град згоряння більшої частини палива відбувається на лінії
розширення.
При Δp/Δφ > 0,26 МПа/град має місце жорстка робота двигуна.
Тривалість θ11 залежить від наступних факторів:
Швидкість поширення фронту полум'я. Чим більше швидкість згоряння, тим коротше θ11.
Склад суміші. Тривалість основної фази слабко залежить від коефіцієнта надлишку
повітря, однак при збільшенні α максимальний тиск циклу (згоряння) pzрізко падає. Зі
збільшенням α сильно зростає нестабільність процесу згоряння (розходження по pz) у
послідовних робочих циклах, що приводить до зниження потужності двигуна.
Турбулізація суміші у камері згоряння. Зі збільшенням інтенсивності завихрення суміші
швидкість полум'я росте і θ11скорочується.
Ступінь стиску. При підвищенні ε період θ11 зменшується, тому що з ростом ε
збільшується швидкість полум'я.
Навантаження. Зменшення навантаження двигуна приводить до погіршення процесу
згоряння в другій фазі через хитливий початковий розвиток процесу згоряння в першому періоді.
Конструкція камери згоряння. Форма КЗ впливає на інтенсивність завихрення,
тепловіддачу в поверхні, що охолоджуються, коефіцієнт наповнення і шлях, який проходить
полум'я. Для скорочення тривалості основної фази згоряння необхідно скорочувати шлях, який
проходить полум'я, тобто застосовувати більш компактну КЗ.
Третя фаза θ111називається фазою догоряння. Вона починається в момент досягнення
максимального тиску циклу. У цій фазі залишки суміші догоряють у пристіночних шарах, а
окремі об’єми робочої суміші догоряють за фронтом полум'я. Момент закінчення цієї фази
визначається кінцем тепловиділення й на діаграмі не видний.
На тривалість θ111 впливають склад суміші, кут випередження запалювання, інтенсивність
турбулентності потоку в КЗ. Зі збільшенням швидкості розташування фронту полум'я θ111
скорочується.
Завершальну фазу згоряння іноді розділяють на дві: θ′111і θ″111.
Фазу θ′111 називають періодом уповільненого згоряння. До кінця θ′111 закінчується згоряння
основної маси палива. Фаза θ″111– власне, період догоряння, сильно залежить від α. При роботі
двигуна на багатих і бідних сумішах паливо, що не згоріло у циліндрі, займається у випускному
трубопроводі, і тому постріли виходять у глушник.
Протягом θ11і θ′111 відбувається дисоціація (розпад) молекул під дією високої
температури близько 2000°С: