І двигуни з самозапалюванням від стиску (1.14) та з запалюванням від запальної дози

рідкогопалива (1.15).

6. За способом регулювання потужності: з якісним (дизелі, газодизелі), кількісним

(бензинові та газові) та змішаним регулюванням.

У ДВЗ з якісним регулюванням змінюється величина циклової подачі палива при

малозмінній кількості повітря. У ДВЗ з кількісним регулюванням змінюється кількість

паливоповітряної суміші за рахунок встановлення у впускному трубопроводі додаткового опору

– дросельної заслінки.

7. За конструктивним розташуванням циліндрів і схемою: рядні і зіркоподібні,

вертикальні і горизонтальні схеми. Крім того, рядні двигуни підрозділяють на V-, W-, H-, Y-, X-

подібні й ін.

8. За способом охолодження: двигуни з рідинним і повітряним охолодженням.

9. За наповненням горючою сумішшю: знаддувом(1.16) та безнаддуву (1.17).

Двигуни, які складаються з поршневої частини та компресійного і розширювального

пристроїв, називаються комбінованимиДВЗ (1.18).

Двигуни без наддуву іноді називають атмосферними.

Крім перелічених ознак, іноді двигуни класифікують за способами регулювання,

швидкістю обертання, ознаками циклу і т.д.

 

 


1.5. Основні визначення та параметри двигуна

 

 

Рисунок 1.1. Основні параметри циліндра

 

 

Деякі основні параметри двигуна зображені на рис.1.1. До них належать:

Верхнямертваточка (ВМТ) (1.19) – крайнє верхнє положення поршня у циліндрі.

Нижнямертваточка (НМТ) (1.20) – крайнє нижнє положення поршня у циліндрі.

Хідпоршня S (1.21) – відстань між мертвими точками, мм:

S = 2 · R,

де R – радіус кривошипа колінчастого вала.

Робочийцикл (1.22) – сукупність процесів, що періодично повторюються у циліндрі ДВЗ.

Такт (1.23) – частина робочого циклу двигуна, що триває при переміщенні поршня з

одної мертвої точки до іншої.

Треба відзначити, що такти не рівнозначні процесам, які відомі з курсу теплотехніки.

Наприклад, процес згоряння (підведення теплоти) не є тактом.

Робочийоб’ємциліндра Vh (1.24) – об’єм, що звільняється поршнем при переміщенні

поршня з однієї мертвої точки до іншої:

Vh = π · D2· S / 4;

де D – діаметр циліндра.

Об’ємкамеризгоряння Vc (1.25) – об’єм простору над поршнем, коли він знаходиться у

ВМТ.

Повнийоб’ємциліндра Va (1.26) – об’єм простору над поршнем, коли він знаходиться у

НМТ:

Va = Vc + Vh.

 

 


Робочийоб’ємдвигуна (літраж) (1.27) – сума робочих об’ємів усіх циліндрів двигуна,

що виражена у літрах або см3.

Ступіньстискуε (1.28) – відношення повного об’єму циліндра до об’єму камери

згоряння:


V

ε = a =

Vc


+

V V

h c

Vc


.


Порядокроботициліндрів (1.29) – послідовність чергування однойменних тактів по

циліндрах ДВЗ.

Нумерація циліндрів у багатоциліндрових двигунах здійснюється за схемою, що наведена

на рис.1.2:

 

 

Рисунок 1.2. Нумерація циліндрів у рядному (а) та V-подібному (б) двигунах

 

 

У ДВЗ гази, що розширюються при згорянні, давлять на поршень та через механізм

перетворення виконують механічну роботу. Будь-який двигун має певну потужність та крутний

момент.

Одиницею виміру крутного моменту Мк є ньютонометр (Н·м). Крутний момент

залежить від робочого тиску усередині циліндру, площи циліндра, радіуса кривошипу та деяких

інших параметрів. Оскільки час дії тиску газів на поршень змінюється при зміні частоти

обертання колінчастого вала, крутний момент теж змінюється.

Якщо помножити крутний момент на кутову швидкість колінчастого вала ω, при якій

досягається цей момент, отримаємо величину потужності:

N = · ω.

Міжнародною одиницею потужності є кіловат (кВт). Крім того, достатньо

розповсюдженою є інша одиниця – кінськасила (к.с.). Необхідно відмітити, що метрична

кінська сила (PS – нім. pferdestarke, кінська сила), яка дорівнює 735,499 Вт, не допускається до

використання. У технічних характеристиках вказують потужність у британських кінських силах

(hp – англ. horsepower), яка дорівнює 745,70 Вт. Тобто, для переведення потужності, що вказана

у кВт, у кінські сили, треба її значення помножити на 1,341.

Особливості залежності крутного моменту та потужності від частоти обертання будуть

розглянуті у темі „Характеристики ДВЗ”.

 



1.6. Робочі цикли ДВЗ