КРУТИЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО І ВИРОБНИЦТВО ТЕКСТУРОВАНИХ НИТОК

7.1.Загальні відомості.

 

У виробництві тканин і трикотажу в багатьох випадках застосовується одинична пряжа. Однак крім неї в текстильній промисловості застосовуються кручені нитки, що утворюються з'єднанням і крученням двох, трьох, п'яти, шести, дев'ятьох і більш ниток.

У порівнянні з одиничною ниткою однієї і тієї ж лінійної щільності кручена нитка має більш високу міцність. У залежності від структури міцність крученої пряжі може бути збільшена в 1,4 - 2,1 рази у порівнянні з сумарною міцністю одиничних ниток пряжі, що входять до складу скрученої пряжі. У порівнянні з одиничною пряжею кручена має меншу нерівність, більш гладка й еластична.

Існує два види крученої нитки: односкручена і двоскручена. Односкручена утворюється при скручуванні складених разом кількох ниток в один прийом, тобто на одній крутильній машині.

При одержанні багатоскрученої нитки застосовують два переходи виробництва. На першому переході одиничну нитку з'єднують у два, три, п'ять складень і потім скручують. На другому переході кручену нитку першого кручення знову з'єднують у декілька складень і знову скручують. Таке скручування нитки називають двоскрученим. У цьому випадку перше скручування називається підготовчим, а друге - остаточним. Двоскручена нитка має більшу міцність і меншу нерівність, чим односкручена.

При виробництві крученої нитки велике значення має напрямок кручення. Так, при виробництві односкрученої нитки звичайно дають напрямок кручення, протилежний тому, що мала одинична нитка. У цьому випадку кручена нитка утворюється більш урівноваженою, тобто вона менше петлює та не утворює сукрутини. Для міцності та врівноваженості двоскрученої нитки при попередньому крутінні суканим ниткам дають такий же напрямок, що й одиничній нитці, а при остаточному скручуванні - зворотний напрямок кручення.

Кручена нитка буває простою та фасонною. При одержанні простої крученої нитки, одиничні нитки скручуються однакової довжини. У результаті скручування нитка утворюється гладкою. Для виробництва фасонної скрученої нитки скручуються нитки різної довжини. При цьому на поверхні крутінь нитки створюються стовщення, петлі, спіралі.

Кручена нитка може утворюватися в результаті одноразового, дворазового або триразового скручування в два, три і більш складань. Кручена нитка в два складення одноразового скручування застосовується в якості основи і утка при виробництві високоякісних тканин побутового призначення (поплін, тафта, вільвет-корд, вільвет-рубчик, діагональ, трико костюмне, коверкот та ін.) тканин із бавовняної пряжі (бостон, шевйот, трико, коверкот, габардин та ін.) тканин з вовняної і півшерстяної пряжі, для виробки панчішно-трикотажних виробів, а також у гардинно-тюлевому та мереживному виробництві. Кручена пряжа з трьох і більш складень застосовується для вироблення тканин технічного призначення (тканини для приводних ременів і ін.). За останні роки широке застосування знаходить фасонна кручена нитка виробництва тканин типу епонж.

Одним із видів крученої пряжі є швейні нитки, кручений натуральний шовк, кручені нитки з хімволокон. Нижче дається короткий опис технології виробництва швейних ниток і крученого шовку.

 

 

7.2. Виробництво швейних ниток.

У швейному виробництві для пошиття застосовуються різні види швейних ниток: бавовняні, лляні, шовкові та з хімічних ниток.

Найбільше застосування у швейному виробництві одержали бавовняні нитки, які застосовують при пошитті майже усіх видів виробів. При пошитті шовкових виробів застосовують швейний шовк, що використовується також при обробці петель.

Сировиною для виробництва бавовняних швейних ниток у більшості випадків служить тонковолокниста бавовна, із якої роблять одиничну пряжу по гребінній системі прядіння.

По числу складень і способу скручування весь асортимент бавовняних швейних ниток можна розділити на нитки одинарного скручування (рис.7.1,а) у 3 складання та нитки дворазового скручування (рис. 7.1 б, в) у 6, 9 і 12 складень.

Загальна схема виробництва швейних ниток показана на рис.7.2.

Сукання - процес з'єднання (складання) декількох ниток при перемотуванні їх на загальну котушку або бобіну. Сукання являється однією з важливих операцій підготування одиничної нитки перед одержанням із неї крученої нитки. Сукання проводять, щоб одержати велике пакування нитки. Це дозволяє підвищити продуктивність праці та продуктивність машин; додатково контролювати якість одинарної пряжі, забезпечуючи однаковий натяг всіх ниток, що перемотуються. В протилежному випадку окремі нитки, що мають менший натяг при скручуванні їх на крутильних машинах, будуть обкручуватися навколо більш натягнутих ниток, утворюючи брак (скрутини, петлі).

Сукання здійснюють на сукальних машинах із початків або конусних бобін, які одержують шляхом перемотування нитки з початків на мотальних машинах. З початків або бобін одиничні нитки проходять через нитковід, натяжний прилад, який забезпечує необхідний натяг кожної нитки. Далі нитки проходять через механізм вимикання, що складається з гачка і системи важелів, які припиняють намотку у випадку обриву однієї з ниток. Нитка обгинає направляючі ролик і палець, через вічко нитковід потрапляє на бобіну, яка отримує обертальний рух від барабанчика. Намотані на бобіну в декілька кінців (складень) нитки направляються на скручування.

У нитковому виробництві завжди застосовується мокре скручування пряжі, що забезпечує одержання більш гладких і міцних швейних ниток. При мокрому способі скручування в нитках, попередньо змочених у воді, кінці волокон прилипають до поверхні ниток , а потім закручуються всередину.

Скручування трощених ниток здійснюється на кільцевих крутильних машинах, багато в чому подібних до прядильних. На шпильках установлюються бобіни з трощеною пряжею. З кожної бобіни нитка спрямовується під пруток, що знаходиться в кориті з водою, на порцеляновий ролик водилки. Потім нитка обгинає випускаючий циліндр і вантажний валик, проходить через нитевід, заправляється під бігунок, насажений на бортик кільця. Пройшовши під бігунком, нитка закріплюється на патроні, який насаджений на веретено.

Для того щоб під час обертання ниток навколо веретена вони не захльостували одна одну, між веретенами встановлюються пластинчасті ниткорозділювачі. Після намотування на патрони повних початків ниток машина зупиняється, на веретена надіваються нові патрони.

Готова кручена пряжа для швейних ниток відварюється та хімічно оброблюється (відбілюється або фарбується). Однак унаслідок щільної намотки крученої пряжі на патрони останню не можна відразу спрямовувати на відварювання. Тому кручену пряжу розмотують у мотки для більшої ефективності її відварювання та дії розчинів.

При розмотуванні крученої пряжі для швейних ниток у мотки, застосовуються мотовила. Мотки спрямовують на відварювання для очищення крученої пряжі від бруду, жирів і деяких природних домішок, що перешкоджають прониканню білильних і фарбувальних розчинів усередину пряжі та волокон.

Пряжу відварюють, відбілюють і фарбують у різні кольори . Після фарбування або відбілювання нитки в мотках віджимаються на центрифугах, просушуються в сушарках .

Щоб додати швейним ниткам велику гладкість, тривкість і рівномірність , їх полірують у натягнутому стані нагрітим воском або стеарином і оброблюють волосяними щітками. Готові швейні нитки намотуються на котушки, паперові гільзи або конусні патрони.