Своєчасна і в повному обсязі заправка військової техніки пальним є необхідною умовою забезпечення бойової готовності військових частин.
Вона досягається за рахунок:
- своєчасного поповнення запасів пального на складах, у пунктах заправки пальним, танкерах та автомобільних засобах заправки і транспортування пального;
- належного утримання, своєчасного технічного обслуговування і раціонального використання за призначенням наявних військових засобів заправки, транспортування й перекачування пального;
- чіткої організації заправки військової техніки пальним, досвіду і навичок особового складу.
Командир військової частини зобов’язаний постійно здійснювати контроль за забезпеченістю військової частини пальним, технічним станом засобів заправки, своєчасно ставити завдання і визначати порядок заправки військової техніки пальним.
Заступник командира військової частини з тилу відповідає за готовність служби пального і автотранспортних підрозділів, своєчасну подачу пального, передбаченого для заправки машин за сезоном експлуатації. Він визначає місце засобів заправки із запасами пального в колонах військової частини під час маршу, в районах постійної та тимчасової дислокації відповідно до рішення командира військової частини.
Начальник служби пального військової частини відповідає за:
- утримання необхідних запасів пального потрібної номенклатури на складі пально-мастильних матеріалів (далі - склад), пункті заправки пальним (пункті видачі пального) військової частини;
- стан, обладнання і роботу пункту заправки пальним (пункту видачі пального) та системи групової заправки пальним літаків;
- використання засобів заправки й транспортування пального і технічний стан спеціального обладнання;
- якість та належне застосування пального, яке видається для заправки військової техніки.
Він складає розрахунок на заправку військової техніки пальним, надає пропозиції стосовно місця засобів заправки із запасами пального, проводить інструктаж особового складу щодо порядку заправки військової техніки.
Командири підрозділів безпосередньо відповідають за організацію і проведення заправки військової техніки підрозділів пальним.
Командир автотранспортного підрозділу, призначеного для підвезення пального і заправки ним військової техніки, відповідає за технічний стан і безперебійну роботу автомобільних засобів заправки і транспортування пального, своєчасне підвезення пального на склад, пункт заправки пальним та в підрозділи, підготовку особового складу підрозділу для виконання завдань із заправки військової техніки пальним.
Заправка пальним військової техніки проводиться на стаціонарних або польових пунктах заправки (пунктах видачі).
У разі розміщення декількох військових частин з невеликою витратою пального в одному гарнізоні, навчальному центрі (таборі), розпорядженням командира об’єднання, з’єднання (начальника гарнізону) може створюватися об’єднаний стаціонарний пункт заправки пальним за рахунок сил і засобів цих військових частин, який забезпечується пальним і мастилами зі складу однієї з військових частин або зі складу з’єднання.
У населених пунктах, де обладнання самостійних стаціонарних пунктів заправки пальним для кожної військової частини з невеликою витратою пального неможливе через умови розташування або недоцільність з економічних міркувань, розпорядженням заступника командувача виду ЗСУ з логістики, начальника ЦУЗПММ можуть створюватися гарнізонні стаціонарні пункти заправки пальним або може використовуватися стаціонарний пункт заправки пальним однієї з військових частин.
Порядок документального оформлення заправлення військової техніки на стаціонарному заправному пункті.
Основним документом для відпуску пального на заправку машин служить належним чином оформлений шляховий лист (форма 16). Видача пального водіям автомобілів проводиться по роздавальній відомості (форма 8), яка зареєстрована в службі ПММ військової частини.
Кількість виданого ПММ записується заправником в шляховий лист кожного автомобіля, що заправляється.
Заправка пальним стаціонарних і пересувних агрегатів (станцій) проводиться по робочих листах агрегату (форма 17) під розписку мотористів в роздавальній відомості (форма8).
Трансмісійні оливи, пластичні мастила і спеціальні рідини відпускаються по накладній (форма 2) зі складу ПММ частини.
Перед початком відпуску пального заправник повинен переконатися в справності заправних колонок і пожежного обладнання, заміряти і записати у вивішену таблицю і роздавальну відомість дані густини і температури пального, переконатися у відсутності води в резервуарах заправного пункту.
Роздавальна відомість на заправку техніки пальним складається в службі військової частини на кожний підрозділ окремо і передається на виконання начальнику складу пального частини. В кінці кожного робочого дня начальник складу підводить підсумки видачі пального у відомостях (в літрах і кілограмах) і представляє їх начальнику служби пального.
Заправка пальним машин військових частин на шляху проходження територією іншого ЦЗП проводиться з письмового дозволу начальника ЦУЗПММ за клопотанням начальника служби пального виду ЗСУ та начальника ЦЗП, де відповідна військова частина знаходиться на забезпеченні.
У разі необхідності заправки пальним військової техніки одних військових частин на пунктах заправки пальним інших військових частин видача пального проводиться за нарядом (розпорядженням) вищого органу служби пального після пред’явлення одержувачем чекової вимоги.
Кількість виданого пального проставляється в чековій вимозі, окремій роздавальній відомості і шляховому листі.
Якщо своєчасно отримати наряд (розпорядження) вищого органу служби пального неможливо або відсутня чекова вимога, заправка проводиться на підставі розпоряджень заступника командира військової частини з логістики за накладною із записом у шляховому листі і роздавальній відомості, з наступним оформленням чекової вимоги.
У разі тимчасового розташування військ у польових умовах розгортаються польові пункти заправки пальним із залученням штатно-табельних засобів військових частин: автопаливозаправників, автопаливомаслозаправників, автомаслозаправників та автоцистерн. Крім того, для заправки військової техніки в польових умовах використовуються агрегати для заправки бойових машин. За необхідності польові пункти заправки пальним розгортаються силами і засобами вищих органів служби пального з використанням спеціальних підрозділів:
окремих рот масової заправки пальним; позаштатних команд від ЦЗП з використанням комплектів польових заправних пунктів.
Порядок документального оформлення заправлення військової техніки у польових умовах.
Відпуск пального зі складу військової частини водієві паливозаправника для заправлення техніки, яка діє у відриві від частини, здійснюється під його розписку в книзі тимчасової видачі матеріальних засобів (зі складу пального). Одночасно начальник складу передає водію паливо заправника роздавальні відомості на заправку техніки.
Заправка техніки пальним в цих випадках проводиться по видатковій відомості аналогічно заправленню на стаціонарному заправному пункті. По закінченню заправлення машини, видаткова відомість і пальне, що залишилося в паливозаправнику, водій здає на склад пального військової частини. Начальник складу розписується в книзі тимчасової видачі про прийом від водія паливозаправника, пального яке залишилось в паливозаправнику та видаткових відомостей на видане пальне.
Заправка пальним військової техніки військової частини, яка здійснює марш, проводиться, як правило, після його завершення або в районах денного (нічного) відпочинку на великих привалах.
Для заправки машин під час здійснення маршів на велику відстань додатково залучається транспорт підвезення пального об’єднання, з’єднання, а також вантажні автомобілі з резервуарами і тарою, виділені старшим начальником для підвезення пального на період маршу.
Детальніше організація дозаправлення техніки пальним військової частини, яка здійснює марш розглядається в Розділ II.