Подача матеріальних засобів водним транспортом в загальній транспортній системі займає невелику частку. Його використання для перевезень пального обмежується через відсутність водних шляхів на деяких важливих напрямках, а також сезонністю перевезень і складністю оборони від повітряного противника.
Військові водні перевезення здійснюються під керівництвом і контролем служби військових сполучень, з якою відправники транспортів узгоджують свою діяльність і вирішують всі практичні питання, що виникають в процесі перевезень.
В умовах бойових дій подача пального водним транспортом здійснюється для військ, що діють в прибережному районі, на островах, при висадці десанту.
Водним транспортом пальне перевозиться в спеціальних наливних суднах або в резервуарах і тарі на суховантажних суднах. Крім того, для перевезення пального через водні перепони можуть використовуватися катери, а також табельні засоби військової частини.
До основних засобів водного транспорту відносяться наливні судна - танкери і баржі. Вони розподіляються на морські, рейдові та для внутрішнього плавання.
При перевезенні затареного пального на суховантажних баржах і суднах велика увага приділяється кріпленню і розміщенню тари. Бочки з пальним ретельно кріпляться розпірками і ярус від ярусу повинен розділятися сепарацією (дошками).
Кількість ярусу у трюмі для металевих бочок повинна бути на більше 5-ти і каністр в решітках не більше 4.
На палубі бочки встановлюються в 1 ярус, а каністри не більше, ніж в 2 яруси.
При відправці пального водним транспортом відправник оформляє накладну (коносамент) в 4-х екземплярах (1 екз. - власнику судна, 2-й - відправнику, 3-й і 4-й залишається у капітана для звіту про доставку пального).
Отримувач оприбутковує пальне, що пробуло, по книгах обліку на основі акту прийому (коносаменту), а природні втрати списуються згідно з актом прийому, який складає комісія, аналогічно, як це робиться і при залізничних перевезеннях.