Використання польового магістрального трубопроводу для подачі пального.

В сучасних умовах найнадійнішим і найбільш ефективним видом транспортування пального є трубопровід.

Досвід експлуатації ПМТ показав очевидні переваги цього виду транспорту над іншими засобами доставки пального.

Найбільш доцільно використовувати ПМТ для подачі пального при проведенні наступальних операцій, коли витрачається велика кількість пального, коли значно збільшується плече підвозу і створюються важкі умови для роботи інших транспортних засобів.

Для того, щоб вибрати напрям для розвертання ПМТ необхідно врахувати:

─ темпи наступу;

─ глибину і завдання операції;

─ оперативну побудову і склад військ;

─ стан і пропускну здатність шляхів сполучення;

─ наявність уразливих об’єктів і рубежів;

─ об’єм подачі і можливість підвозу пального іншими видами транспорту та інш.

В початкових пунктах повинні утримуватися запаси пального з розрахунку забезпечення не менше двохдобової роботи трубопроводу. Найнадійнішим джерелом для роботи ПМТ будуть стаціонарні склади пального, стаціонарні магістральні нафтопродуктопроводи, а також польові склади пального, що базуються біля залізничних шляхів підвозу.

В кінці ПМТ, як правило, розгортаються відділення польових складів пального. При подачі палива для реактивних двигунів в кінці ПМТ можуть розгортатися склади авіаційно-технічних частин.

ПМТ можуть також виконувати і допоміжні функції, такі як перевалка пального через водні перешкоди, в обхід зруйнованих залізничних вузлів, в перевантажувальних районах з однією залізничною станцією.

За організацію прийомки і обліку пального, що приймається для перекачки по трубопроводу, відповідає начальник штабу батальйону.

Оперативний облік пального веде змінний інженер, документальний облік – начальник відділу прийому і здачі пального батальйону. При прийомі і здачі пального обов’язково контролюється його якість.

Пальне може бути прийняте до перекачування по трубопроводу, якщо його якість підтверджується даними повного аналізу, проведеного для авто бензину, палива не більше, ніж за 1,5 місяця до перекачування, а для інших сортів пального не більше, ніж за 3 місяці.

Крім того, якість пального підтверджується даними контрольних аналізів, проведених безпосередньо перед перекачуванням.

Пальне з резервуарів приймально-здавального пункту на початкову насосну станцію трубопроводу подається силами і засобами трубопровідного батальйону.

Склад (відділ складу) передає пальне трубопровідному батальйону партіями. Видана кількість пального визначається заміром в резервуарах або з допомогою лічильників. Передача оформляється актом, який складає комісії з представників складу пального і трубопровідного батальйону. Облік пального ведеться у вагових одиницях.

Кількість поданого по трубопроводу пального визначається по кількості пального, зданого в резервуари кінцевого пункту. Втрати пального списуються по акту прийому у відповідності з нормами, визначеними наказом заступника Міністра Оборони - начальника Тилу ЗС № 37 - 1986 р.